Olena Tsvek Trypillia Culture site Grebeni and the vessel with human images

Olena Tsvek
Trypillia Culture site Grebeni and the vessel with human images
Trypillia Culture site near Grebeni explored at 1961-1964. Here were explored remains of 17 houses with rich deposits of pottery – from 75 up to 168 different vessels in each. Among the best finds was the vessel with human images – wery rare find for this region and this time (near 3900-3800 BC).
Key words: Trypillia Culture, houses, pottery, vessel with human images

Олена Цвек
Трипільське поселення Гребені та посудина із антропоморфними зображеннями

Гребені – поселення трипільської культури (етап ВІІ, 3900–3800 рр. до н. е.). Коломийщинський тип дніпровського варіанту східнотрипільської культури. Розташоване за 500 м від північно-західної околиці с. Гребені (ур. Василишин Яр) Кагарлицького р-ну Київської обл. на плато високого правого берега Дніпра. Відкрите В.В. Хвойкою на початку ХХ ст., розкопувалося експедицією Інституту археології АН УРСР (тепер Інститут археології НАНУ) під керівництвом С.М . Бібікова (1962–63).

Рис.1. Дослідження залишків трипільських жител на поселенні Гребені, 1961-1964 рр.

У 1992 В.П. Дудкіним проведено археолого-магнітометричні дослідження (див. Гребені. Археолого-магнітометричні дослідження,), складено новий план поселення.

Рис.2. Зразки керамічних виробів з поселення трипільської культури Гребені,

близько 3900-3800 рр. до н.е.

У 1962–63 було досліджено 17 споруд. Будівлі різні за конструкцією та функціональним призначенням, розміщені по овалу. Житлові будівлі наземні, прямокутні, площею від 57 до 168 кв. м і мали від 2 до 5 приміщень. Деякі з цих приміщень використовувались як амбари або для зберігання харчів. На тонкій обпаленій обмазці підлоги простежено деталі інтер’єру: купольні печі, прикрашені карнизами, господарські підвищення, лежаки. При будівлях виявлено навіси під якими стояли великі (висотою до 1 м) посудини, мабуть для зберігання води. У одній з будівель була виявлена велика піч для сушіння посуду перед випалом. В житлах знайдено ритуальні поховання собак. Серед господарсько-виробничих будівель виділяється монументальна споруда, в центральній частині якої виявлено комплекс пристосований для випалу кераміки. Він складався з двох печей (можливо, одна з них – горно) і відкритого череня овальної форми з бортиком по краю.

У деяких будівлях знайдено від 75 до 168 різних посудин. Це зерновики з покришками, кратери, піфоси, що прикрашались заглибленим орнаментом. Привертає увагу зерновик з антропоморфними зображеннями з Гребенів із зображенням сцени ритуального танку.

Представлений також посуд з домішкою в глиняному тісті товченої мушлі та з розчосами поверхні; деякі з таких посудинок мали ніжки. Зооморфний посуд характерний для різних груп кераміки. Посуду з розписним орнаментом мало, він є імпортом з поселень канівської групи та з Побужжя. Особливо виділяється група кераміки зі світлою чи сірою лощеною поверхнею, прикрашеною ямками, рельєфними виступами (біконічні глечики, кубки, миски) Ця група посуду пов’язана з керамічними традиціями культури люблінсько-волинської мальованої кераміки. Серед окремих знахідок слід згадати серп, виготовлений з рогу оленя з пазом для пластинчастих крем’яних вкладишів та фрагменти моделей жител різних конструкцій.

Матеріали з розкопок у Гребенях зберігаються у наукових фондах Інституту археології НАНУ.

Рис. 3. Посудина-зерновик із антропоморфними зображеннями. Фото зі звіту про дослідження.

Зернвик з антропоморфними зображеннями – посудина великого розміру походить з житла № 4 поселення Гребені., висотою 63 см. Виліплена з глини з домішкою товченої мушлі та піску. Зерновик має грушоподібну форму, оздоблений двома рядами симетрично розташованих ручок, поверхня його лощена та вкрита ангобом. У центральній частині посудини проходить широкий фриз, обмежений двома горизонтальними стрічками, який містить орнаментальну композицію, виконану за допомогою заглиблених ліній. Верхня частина пояса заповнена спіралями, що переходять одна в одну. Нижня частина поділена на три зони, дві з яких містять антропоморфні зображення. По обидва боки від них розміщені своєрідні снопоподібні зображення, що своєю основою немов стоять на нижній горизонтальній стрічці. Антропоморфні зображення, як і вся композиція, виконані в техніці заглибленого орнаменту і передають образи жінок, одна з них – у динамічній позі танцю.

Рис.4. Антропоморфні зображення на посудині з Гребенів.

Зображення танцюючої людини в кераміці дуже поширене серед землеробських культур і, як правило, передає ритуальний танець. Сцена на зерновику з Гребенів, очевидно, пов’язана з кінцем літнього сезону, іноді – періодом стиглості врожаю. На нижній горизонтальній стрічці (земля) стоять снопи, а навколо них жінки виконують обрядовий танець під небом, яке відображає верхня спіральна стрічка.

Зберігається в Музеї хліба Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав”.

Література

Бібіков С.М, Шмаглій М. М. Трипільське поселення близько с. Гребені: (Роботи в зоні Канівської ГЕС) // Археологія. – Київ, 1964. – Т. 16. – С. 131– 136.

Хвойко В.В. Каменный век Среднего Поднепровья // Тр. XI археологического съезда. – Москва, 1901. – Т. 1. – С. 793.

Цвек О.В. Трипільська посудина з антропоморфними зображеннями // Археологія. – Київ, 1964. – Т. 16. – С. 76–81.

[texts and images from Encyklopedia of Trypillia Civilization, Kyiv, 2004.]