2011-4. Events. IN MEMORY OF IVAN CHERNIAKOV

On Decemder,4 2011 died Ivan Chernyakov. For many years he studied archaeological cultures from Copper and Bronze Ages in Ukraine. He was a chief of department of archaeology of Copper and Bronze Ages at the Institute of Archaeology NAS of Ukraine in 1988-1992 and organized at this time three special workshops, dedicated to Trypillia Culture mega-sites at Talianky. At 2003-2004 he mamaged two archaeological conferences, organized by Ukrainian charity foundation “Trypillia”.

ПАМ’ЯТІ ІВАНА  ТИХОНОВИЧА ЧЕРНЯКОВА

(21.10.1936, с. Нова Слобода Путивльського р-ну Сумської обл. – 4.11.2011, с. Малютянка Київської обл.)

археолог, кандидат історичних наук (1975).

І. Т. Черняков закінчив історичний факультет Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова (1960). Працював в Одеському археологічному музеї (тепер Одеський археологічний музей НАНУ) молодшим науковим співробітником (1959-61), заступником директора з наукової роботи (1961-65), директором (1965-73), завідуючим відділом (1973-76).

У 1976-98 в Інституті археології НАНУ працював  старшим науковим співробітником,ф у 1988-92 очолював відділ первісної археології. Впродовж 1998-2000 працював заступником директора з наукової роботи історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ” , а  потім, у 2000-2001 рр. зав. сектором охорони пам’яток археології Центру охорони пам’яток історії та культури м. Києва Київської міської державної адміністрації, старшим науковим співробітником Науково-дослідного ін-ту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і мистецтв України (2001-03), співробітником Вишгородського історико-культурного заповідника до 2008 р.

Тальянки, 1990 рік, Перший польовий семінар, –

І. Т. Черняков та В. Ф. Мицик (ліворуч)

Автор понад 200 наукових і кількох сотень науково-популярних праць. Більшість наукового доробку І. Т. Чернякова має відношення до культур бронзового віку, однак працюючи в різних експедиціях і на різних посадах він займався широким колом проблем з археології та давньої (і не дуже) історії України.

Серед наукових близько десятка робіт стосуються проблем, пов’язаних з трипільською культурою. Наукові інтереси І. Т. Чернякова у галузі трипільської культури сформувалися під впливом Болтенка М.Ф. Брав участь в експедиціях з дослідження пам’яток трипільської культури під керівництвом Бібікова С.М., Черниш К.К. Приймав участь у розкопках пам’яток усатівського типу під керівництвом Патокової Е.Ф. (1960-62), Збеновича В.Г.(1962, 1974); Молдавської трипільської експедиції Інституту археології АН СРСР (тепер Інститут археології РАН) під керівництвом Пассек Т.С.; Молдавської новобудовної експедиції в зоні будівництва Костештської ГЕС на р. Прут (керівники – Тітов В.С., Маркевич В.І.,1975); поселення Тальянки (керівник – Круц В.О., 1990-96). Працював у експериментальній групі Молдавської трипільської експедиції під керівництвом Г.Ф. Коробкової

І.Т. Черняковим було відкрито могильник та досліджено курган усатівського типу біля с. Сарата Одеської області. (1962). У 1963-72 в складі Дністро-Дунайської експедиції на новобудовах було досліджено пізньотрипільські поховання в курганах біля сіл Нерушай Татарбунарського р-ну; Бугаз, Миколаївка, Єфимівка Овідіопольського р-ну; Маяки Біляївського р-ну Одеської обл. У 1998 біля с. Затока Білгород-Дністровського р-ну Одеської обл. дослідив великий Аккембецький курган з похованнями усатівського типу.

І. Т. Черняков на Аккембецькому кургані, 1998 рік

Відкрив поселення синхронної з Трипіллям культури Болград-Алдень. Наукові праці І.Т. Чернякова з трипільської тематики стосуються, головним чином, визначення історичної долі трипільських племен.

Особливо слід відзначити таку сторону діяльності І. Т. Чернякова у справі дослідження трипільських старожитностей, як організація проведення у 1991-2004 роках п’яти спеціалізованих наукових форумів – трьох спеціалізованих польових семінарів та двох науково-практичних конференцій.

Як завідуючий відділом доби енеоліту і бронзового віку Інституту археології Ш. Т. Черняков організував проведення двох польових семінарів (у 1991 та 1992 рр.), а у 1993  Міжнародного польового семінару з питань дослідження поселень-гігантів трипільської культури (1990, 1991) у с. Тальянки Тальнівського р-ну Черкаської обл. Це були перші спеціалізовані наукові форуми, присвячені проблематиці трипільської культури, у яких взяли участь десятки фахівців, як з України так і поза її межами. Одним з наслідків семінарів стало встановлення міжнародних наукових зв’язків із дослідниками з Румунії, Польщі, Словаччини, Чехії, які і нині плідно працюють на вивчення археології та давньої історії Південно-Східної Європи.

2003 рік, Київ.

І. Т. Черняков в президії конференції, присвяченої трипільській культурі

Проведення цих конференцій сприяло не лише зростанню інтересу до проблематики трипільських протоміст, але й їх збереженню, як пам’яток історії і культури. Адже створення обласного заповідника «Трипільська культура» у 2003 році теж певною мірою стало наслідком цієї діяльності. Звернення про необхідність його створення приймалися на кожному з трьох польових семінарів впродовж 1991-1993 рр..

Завдяки наполегливості і зусиллям І. Т. Чернякова було видано матеріали Першого польового семінару, до яких і нині звертаються дослідники даної проблематики.

Працюючи в Українському благодійному фонді «Трипілля» І. Т. Черняков став організатором і учасником двох наукових конференцій, які проводив цей фонд у 2003-2004 роках, а також членом редколегії видання матеріалів конференції 2003 року. Чи не вперше матеріали наукової конференції стали надбанням широкої громадськості, показали результати діяльності вчених усім бажаючим ознайомитися з різноманітною і цікавою спадщиною Трипілля.

НАУКОВІ ПРАЦІ

Позднетрипольский курган у с. Сарата // КСОАМ. – О., 1964. – С. 32–37;

Курганы степной части междуречья Дуная и Днестра // МАСП. – О., 1970. – Вып. 6. – С. 5–115 (співавт)

Хронологія археологічних пам’яток міді-бронзи на території України. – К., 1988 (співавт)

Поселення-гіганти Трипільської культури: (До створення республіканської программи вивчення, охорони та музеєфікації пам’яток трипільської культури V–ІІІ тис. до н. е. на Україні) // Раннеземледельческие поселения-гиганты трипольской культуры на Украине: Тез. докл. 1-го полевого семинара. – Тальянки; Веселый Кут; Майданецкое, 1990. – С. 3–7;

Місце трипільської культури в стародавній історії Європи // Археологія. – К., 1993. – № 3. – С. 5–18

Radiocarbon Chronology of the “Akkiembetskiy kurgan”: A preliminary report // BPS. – Poznan, 1999. – Vol. 7. – P. 196–202 (співавт).

Передмова //Трипільська цивілізація у спадщині України. Конференція, присвячена 110-річчю відкриття трипільської культурти. – Київ: Просвіта, 2003. – С.3-7(співавт)

Концепції автохтонного, міграційного, походження трипільської культури та їх зв’язок з теорією постійності землеробського населення України////Трипільська цивілізація у спадщині України. Конференція, присвячена 110-річчю відкриття трипільської культурти. – Київ: Просвіта, 2003. – С. 41-55

ПРО НЬОГО

Пам’яті видатного вченого земляка

http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=%D1%96.%20%D1%82.%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B2&source=web&cd=15&ved=0CDoQFjAEOAo&url=http%3A%2F%2Fh.ua%2Fstory%2F345625%2F&ei=pRzvToPUJsL_-gaLsfyJAg&usg=AFQjCNGYDYSUz5m3ulvR5IssRxNQw96VRQ&sig2=5i3mUOF6h-03NIPauK7RZA

Н.Б. Бурдо, М. Ю. Відейко