2015-2. Archaeology. At the Southern frontier of Old Europe

M.Yu. Videiko

At the Southern frontier of Old Europe

 

International conference, Kirovograd, Ukraine, May 12-13, 2015.

Organized by:

КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ І КУЛЬТУРИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ

ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

DURHAM UNIVERSITY DEPARTMENT OF ARCHAEOLOGY

DIPARTIMENTO DEI BENI CULTURALI CATTEDRA

DI ARCHAEOLOGIA MEDIEVALE UNIVERSITA` DI PADOVA

ČESKÁ ZEMĚDĚLSKÁ UNIVERZITA V PRAZE

UNIVERSITY OF HIGH ANTHROPOLOGICAL SCHOOL, KISHINEV, MOLDOVA

 

М.Ю. Відейко

НА СХІДНІЙ  МЕЖІ СТАРОЇ ЄВРОПИ

 

Під такою назвою 12-14 травня 2015 року у м .Кіровограді проведено міжнародну наукову конференцію. Головною її метою була презентація результатів міжнародного науково-дослідницького проекту «“Early urbanism in Europe?: the case of the Trypillia mega-sites”(«Рання урбанізація у Європі?: випадок трипільських мега-поселень»). Над ним у 2012-2015 роках працювали науковці із Даремського університету (Велика Британія) та Інституту археології НАН України, а також запрошуні фахівці з інших установ в Україні та за її межами.

Значна частина фінансування польових та інших дослідницьких робіт по проекту у 2012-2014 рр. була здійснена британською стороною (гранти Arts and Humanities Research Council (AHRC) Grant No. AH/I025867: 2012 – 2016; та National Geographic Society, Grant No. 2012/211). Інститут археології НАН України з свого боку надав до участі у проекті наукових співробітників, забезпечив отримання необхідних дозволів на розкопки. Впродовж трьох років у Небелівці працювали фахівці та студенти з 11 країн світу – від Великої Британії і України до Італії, Малайзії та Австралії. Учасниками проекту також стали студенти та волонтери з України. Місцева влада забезпечила режим найбільшого сприяння, а також створення гідних побутових умов для учасників проекту, адже базою експедиції на три літніх сезони стала місцева школа. Досвід трирічної роботи засвідчив, що найбільш успішним для проекту шляхом слід вважати досягнення порозуміння, поєднання можливостей та знань усіх учасників проекту.

Слід відзначити вагому підтримку у виконанні проекту, а також вирішальний внесок у проведення підсумкової конференції на усіх рівнях влади у Кіровоградській області, починаючи від селищної ради с. Небелівка, де усі три польових сезони проводилися дослідження. Учасники проекту вдячні за підтримку з боку наших колег та друзів І. Козир, Н Лісняк, В. Собчука, яку вони відчували усі ці роки. Конференція проходила у стінах Кіровоградського державного педагогічного університету імені ВолодимираВинниченка, відомого власними археологічними дослідженнями на території області. У цьому учасники конференції змогли пересвідчитися, відвідавши у перервах між доповідями університетський музей. Слід віддати належне чудовій організації та забезпеченню конференції, незважаючи на складні часи, що їх сьогодні переживає наша країна.

З 37 заявлених доповідей 22 мали безпосереднє відношення до досліджень великого трипільського поселення біля с. Небелівка Новоархангельського району Кіровоградської області у 2012-2014 роках. Бібліографія цих досліджень на час відкриття конференції налічувала 34 друковані праці (Відейко, 2015, с. 9-11), а завдяки збірці матеріалів конференції, виданій за підтримки місцевої влади,  майже подвоїлась.

Приблизно половина доповідей (9) була представлена британською стороною і охоплювала широке коло питань від значення проведених робіт, методики досліджень та інтерпретації їх результатів до експериментальних розробок у галузі трипільського житлобудування. У перших доповідях співдиректори проекту Дж. Чапмен та М. Відейко представили бачення основних результатів виконання проекту, наголошуючи на відомостях, отриманих під час польових досліджень та можливостях їх подальшого використання для вивчення проблеми трипільських поселень-гігантів (Сhapman, 2015, c.6;  Відейко, 2015, с.7-8). Серед головних згаданих ними здобутків проекту, крім власне розкопок – отримання плану поселення за допомогою магнітної зйомки на площі понад 230 га, а також проведення суцільної розвідки у околицях поселення з метою пошуку інших населених пунктів трипільського часу. Цим питанням окремі доповіді присвятили Дж. Чапмен та М. Небіа.

Далеко не в усіх питаннях точка зору співвиконавців проекту на одні й ті ж самі досліджені об’єкти та знахідки співпадала. Насамперед це стосувалося інтерпретації залишків споруд (чим є обпалена обмазка – рештками стін чи перекриттів, тощо), а особливо великої споруди – «мега-структури» з розкопок 2012 р (Видейко и др., 2013). Було представлено три реконструкції та різні точки зору на призначення – храм або «громадська споруда», чи навіть залишки звичайних будівель (Б. Гейдарська, М. Відейко та Н. Бурдо і О.Г. Корвін-Піотровський. Результату досліджень важливої категорії споруд, виявлених магнітною зйомкою ( всього до 10% від загального числа) презентував В. Рудь, який довів, що це рештки згорілих об’єктів, у яких, однак, обпалилася лише частина глиняної обмазки. У багатьох попередніх публікаціях  про них йшла мова, як по «не спалені будівлі». Британські дослідники вирішили розробити також власну версію типології трипільського посуду, яку презентували під час конференції (Caswell, Chapman, 2015, с. 118), а про результати вивчення керамічного комплексу храму з розкопок 2012 р. доповів Е. В. Овчинников. Отож дискусія, яка почалася ще на початку розкопок, продовжилася і під час конференції, і, як стало зрозуміло, триватиме і надалі.

Д. Кіосак, Н. Бурдо представили такі категорії знахідок з Небелівки, як кременевий інвентар та антропоморфну пластику. Н.А. Шевченко доповіла про результати вивчення мінеральної сировини та бідівельних матеріалів з поселення. Г.О. Пашкевич підвела підсумки вивченню палеоботанічних знахідок з різних комплексів Небелівки. С. Іванова ознайомила з результатами попереднього вивчення кургану ямної культури, який зберігся у центральній частині поселення, поховавши під насипом шар грунту, утворення якого починалося у трипільський час і який у майбутньому може стати об’єктом досліджень.

Присутні мали унікальну можливість подивитися на Небелівське поселення з пташиного польоту: 2014 року геодезисти з Кіровограда О.Бойко та С. Бойко провели фото та відеофіксацію поселення та розкопів з використанням безпілотного апарата. Це що дало можливість, крім іншого, отримати додаткові відомості про досліджувані об’єкти та нові, цікаві варіанти їх подальшого вивчення.

Особливе зацікавлення присутніх викликала доповідь реставратора С. Федорова, який показав результати своєї роботи над одним із вівтарів з Небелівського храму. Вперше у історії досліджень трипільських споруд цю деталь інтер’єра було взято монолітом та належним чином реставровано і виставлено у експозиції Кіровоградського обласного археологічного музею. Під час проведення реставраційних робіт встановлено, що поверхня вівтаря була вкрита червоною фарбою, вдалося також відновити заглиблений орнамент, який виявився тотожним до місцевої традиції декорування великого посуду.

Решта доповідей була присвячена трипільській тематиці у межах межиріччя Південного Бугу та Дніпра. Значна їх частина стосувалася пам’яток та конкретних знахідок. В. Собчук презентував карту трипільських пам’яток Кіровоградської області – за останнє десятиріччя завдяки місцевим дослідникам їх число майже подвоїлося. Доповіді С. Головка, О. Пересунчака, І. Козир, К. Панченка К.І., О. Чорного, О.Семенюк були присвячені трипільським поселенням різного часу на Кіровоградщині. М.Тупчієнко доповів про знахідки пізньотрипільського посуду у підкурганних похованнях.

Частину з перелічених вище доповідей було прочитано у с. Небелівка паралельно з проведенням експерименту – спалення макета двоповерхового трипільського житла, побудованого 2014 року під керівництвом С. Джонстона. Це дійство зібрало не лише науковців, але й небайдужих мешканців с. Небелівки. У майбутньому заплановано спостерігати за процесом археологізації того, що залишиться після спалення споруди.

Під час роботи конференції у м. Кіровограді у краєзнавчому музеї відкрито виставку, присвячену виконанню міжнародного проекту. Вона включала комплекс знахідок та вівтар, передані до музею з розкопок у Небелівці, а також підготовані британською і українською сторонами стенди з фотознімками та поясненнями стосовно результатів досліджень.

Міжнародним проектом «“Early urbanism in Europe?: the case of the Trypillia mega-sites”» було передбачено проведення трьох польових сезонів, які фінансувалися за рахунок грантів, отриманих професором Дж. Чапманом з Даремського університету (Велика Британія)( Arts and Humanities Research Council (AHRC) Grant No. AH/I025867: 2012 – 2016; дослідження мегаструктури - National Geographic Society, Grant No. 2012/211). Інститут археології НАН України з свого боку надав наукових співробітників, забезпечив отримання необхідних дозволів на розкопки. Впродовж трьох років у Небелівці працювали фахівці та студенти з 11 країн світу – від Великої Британії і України до Італії, Малійзії та Австралії. Учасниками проекту також стали студенти та волонтери з України.

Три польових сезони, 140 днів роботи.  Які результати досліджень слід вважати найвагомішими, і які знахідки найцікавішими?  Зауважимо, що під час робіт було застосовано чимало технічних новинок, починаючи з сучасних магнітометрів. Для фіксації процесу та результатів розкопок було використано повітряний змій та безпілотник – вперше у практиці досліджень на трипільських поселеннях.

Звернемося тепер насамперед саме до тих результатів та знахідок, які, на наш погляд, не мають аналогів у попередніх дослідженнях мега-поселень, що тривали останні 40 років в Україні.

1. Отримано план поселення за даними магнітної зйомки. Вперше за останні 20 років повністю відзняте трипільське поселення на площі 238 га, до того ж сучасною технікою, що дало змогу відкрити чимало об’єктів, про існування яких раніше було невідомо.

2. Вдалося перевірити значну кількість видів цих об’єктів розкопками.

3. Вивчено залишки «мега-структури», яка виявилася головним   храмом для поселення Небелівка.

4. Вперше в історії вивчення мега-поселень підтверджено наявність оборонних споруд  у вигляді палісаду навколо поселення.

5. Вивчено в комплексі садибу із оточуючим культурним шаром та ямою з числа виявлених магнітною зйомкою.

6. Встановлено, що сліди споруд попередньо визначені, як «неспалені» є рештками спалених будівель, але з мінімальною кількістю глиняної обмазки дерев’яних конструкцій.

7. Знайдено геомагнітною розвідкою і досліджено розкопками рештки багатоканального гончарного горна. На разі – це найдавніша теплотехнічна споруда такого типу виявлена в Європі.

До реєстру найцікавіших знахідок з трипільських пам’яток завдяки розкопкам у Небелівці долучено:

- хрестоподібний вівтар, який вперше вдалося взяти монолітом та реставрувати, відновити систему його декору

- фрагменти штукатурки з слідами настінних розписів

- фрагменти посуду, деталі інтер’єру в оздобленні яких використано графіт, що на разі не має аналогій у матеріалах Трипілля В ІІ

- мініатюрна спіральна підвіска з електра -  найдавніший та перший для території України на трипільському поселенні виріб із дорогоцінного металу

- представницька колекція різноманітного керамічного посуду з епонімного поселення небелівської локально-хронологічної групи

- презентабельна  колекція ритуальних керамічних виробів: понад 100 антропоморфних статуеток, зокрема унікальних реалістичних; зооморфні фігурки;  модель «трону», фрагменти розписної  моделі будівлі  с аркоподібним дахом.

Однак головним надбанням за обома номінаціями слід вважати нові знання про трипільську культуру, її поселення-протоміста - феномен  історії Старої Європи. Отже наступним кроком має стати дальше дослідження усього здобутого – як інформації, так і артефактів.

До названого вище додадуться результати археоометричних досліджень: археозоології,  палеоботаніки,  палінології та АМS-датування. Чи змінять результати роботи цієї експедиції  і наступні розробки уявлення про трипільські поселення-гіганти та історію трипільського населення?  Безперечно змінять, і уже змінюють, адже три роки тому ніхто не мав, приміром,  і гадки про трипільські храми, укріплення поселень-гігантів та гончарні горни. Це ті елементи, які вирізняють феномен протоміст від буття звичайних сільських поселень.

Чи були проблеми? Були. Наприклад, різниці у підходах до вивчення об’єктів та методиці розкопок, веденні документації та її характеристиках. Стосовно розкопок українська методика традиційно передбачала насамперед вивчення об’єктів, британська у даному випадку була скерована на ретельне вивчення культурного шару. По-різному побудовано процес обробки знахідок, насамперед кераміки, що випливає з різних уявлень про цей матеріал. Досвід трирічної роботи засвідчив, що найбільш успішним для проекту шляхом слід вважати досягнення порозуміння, поєднання можливостей та знань усіх учасників проекту.

Успішна робота міжнародної експедиції у достатньо складних умовах стала можливою за підтримки усіх жителів Кіровоградщини, які долучилися таким чином до виконання проекту, забезпечивши його підтримку на усіх можливих рівнях – від обласного центру до Небелівки.

Результати досліджень вже опубліковано  у багатьох наукових статтях, вони стали і будуть предметом обговорення на конференціях, в тому числі міжнародних. Відомості про наукові праці, які вийшли на початок травня 2015 року – а їх вже понад три десятки – подано нижче у бібліографії проекту.

Чи залишилося, що досліджувати далі, в тому числі шляхом розкопок? Так, на 238 гектарах, зайнятих  давнім протомістом на полях біля Небелівки, на археологів у майбутньому чекають залишки громадських споруд, квартали та вулиці будівель. Їх вивчення наблизить нас до розуміння того, як і чим жила громада давнього поселення, дасть нові дані для розуміння як і чому виникли трипільські протоміста. Це не кажучи про багато тисяч цікавих знахідок.

Варто також буде зробити наступні кроки у музеєфікації археологічної спадщини, початок яким покладено успішним збереженням давнього вівтаря та роботою з гончарним горном.

З часом на зміну сотням відвідувачів наших розкопів можуть прийти тисячі і тисячі відвідувачів археологічного музею, заповідника у Небелівці. Для його створення можуть бути використані вже ті результати проекту, які маємо сьогодні.

Література:

Видейко и др. 2013: Видейко М., Чапмен Дж., Гейдарская Б., Бурдо Н., Овчинников Э., Пашкевич Г., Шевченко Н. Исследования мегаструктуры на поселении трипольской культуры у с. Небелевка в 2012 году // Tyragetia. –  VII [XXII]. - № 1. – С. 97-123.

Відейко М.Ю. 2015 Дослідження міжнародної експедиції 2012-2014 років у Небелівці: результати та перспективи // На східній межі Cтарої Європи. At the Eastern frontiers of Old Europe. - Матеріали міжнародної наукової конференції,  Кіровоград, Небелівка 12–14 травня 2015. – Кіровоград, 2015. – С. 7-11.

Caswell E., Chapman J. 2015 The speaking fragments – what Trypillia sherds can tell// На східній межі Cтарої Європи. At the Eastern frontiers of Old Europe. - Матеріали міжнародної наукової конференції,  Кіровоград, Небелівка 12–14 травня 2015. – Кіровоград, 2015. – С. 18.

Сhapman J. 2015 “Early urbanism in Europe?: the case of the Trypillia mega-sites”: Introduction to the project // На східній межі Cтарої Європи. At the Eastern frontiers of Old Europe. - Матеріали міжнародної наукової конференції,  Кіровоград, Небелівка 12–14 травня 2015. – Кіровоград, 2015. – С. 6.