Entering 7,000 years of history

2012-3. History. Atlantis on the banks of Dneeper

Oleksandr Koshkin · · 1 min read
Abstract
This article is a critical review of the 26-minute TV film “Atlantis on the Banks of the Dnieper,” which presents the Cucuteni–Trypillia culture and its research to a popular audience. The reviewer notes the film’s engaging title, dynamic pacing, and effective visual illustration of Trypillian life and archaeological work, but argues that its narrative relies too heavily on non-specialist voices and lacks a balanced overview of major scholarly concepts. As a result, the piece questions the film’s scientific objectivity and recommends a stronger emphasis on expert commentary in line with established science-documentary standards.
Keywords
Cucuteni–Trypillia culture popular science film documentary review public archaeology historiography scientific objectivity Dnieper region media representation of the past

A catchy “Atlantis” framing draws viewers into a brisk, visually rich introduction to the Cucuteni–Trypillia culture. This review argues, however, that the film’s popular narrative choices come at the cost of scholarly balance and expert-led explanation.

Koshkin O. Atlantis on the banks of Dneeper
фільм-телепередача

 

Кошкін Олександр

Рецензія на телефільм “ Атлантида на берегах Дніпра”

 

 

Назва даного фільму є інтригуючою, що для жанру науково-популярного кіно є великим плюсом, адже інтрига, як відомо, збуджує інтерес значно більшої кількості глядачів.

За 26 хвилин тривання фільму глядач отримує досить простий і водночас насичений пакет інформації про культуру Трипілля-Кукутень та її дослідження. Багатий відеоряд фільму досить непогано ілюструє побут Трипілля-Кукутень та процес його дослідження. Загалом фільм вийшов досить динамічними, завляки чому півгодинна концентрація уваги не буде проблемою навіть для лінивих глядачів.

Інформація в фільмі подана у формі розповіді, яка ведеться трьома особами : закадровим розповідачем, письменником Валерієм Івановим-Таганським та “іскатєлєм” Олександром Бруньковським. Час від часу ця розповідь доповнюєится кількасекундними репліками   археологів та антропологів, котрі є фахівцями з Трипільської проблематики. Такий підхід до подання історичної інформації дуже контрастує зі стилем науково-популярних фільмів продукції ВВС — Британського Транслюючого Каналу, що наразі є лідером даної індустрії. На мою думку, в даній ситуації вітчизняним фільм-мейкерам варто було б запозичити досягнення британських колег і робити акцент саме на науковій стороні. Завдяки цьому сприйняття інформації глядачами значно полегшиться. До того ж, професіонал-археолог, котрий розповідає про культуру на дослідження якої витратив половину свого життя викликає значно більше поваги та зацікавленості, ніж письменник чи “іскатєль”, котрі читають завчений та ще й не ними написаний текст.

Я вже зазначав, що “…глядач отримує досить простий і водночас насичений пакет інформації …”, та науква об’єктивність даної інформації є сумнівною. Мається на увазі не наявність в фільмі якихось псевдонаукових теорії, а відсутність грунтовного огляду принаймні головних концепцій та теорій, що за 26 хвилинної тривалості фільму є практично нездійсненним завданням. Натомість ми маємо дещо “однобоке” подання інформації, що для жанру науково-популярного кіно важко назвати прийнятним.

 

Explore the Archive

Discover more research on Trypillia culture, archaeological findings, and ancient civilizations.

Journal Archive