Oleksandr STROKAL,
UKRAINIAN WEDDING:
FROM THE PAST TO THE FUTURE
The problem of self-identification of the nation is extremely urgent and very acute in today's modern world. It is known that the self-identification of the nation takes place at the level of spiritual values, traditions and linguistic identity. The role of language is extremely important in this process, because the language covers the whole national space – traditions, ceremonies, social interaction are in the range of its interests. The study of the linguistic display of rites and traditions begins from the 19th century and continues to this day. It is necessary to emphasize that the Svish Natalia's scientific research Svish Natali Mikhailovna's "The language picture of the world in Ukrainian wedding texts" is one of them.
This research is aimed at finding out the features of the linguistic representation of the concept of WEDDING and its components in the language view of the world of Ukrainians. It is characterized by conscientious execution, a solid list of scientific publications and a good source base. The extraordinary importance of this study is quite obvious – we have comparative analysis of linguistic representations of ceremonies both in folklore texts and in author's texts. This approach allowed the researcher to get the most complete register of units of the Ukrainian language, which provided an additional argument in favor of the Ukrainian language as a system capable of servicing all spheres of human activity at all possible levels.
But, in our opinion, it would be possible to supplement the analyzed material with units from the texts of contemporary authors, to find out the features of the verbalization of this concept on the material of individual authors' innovations. The linguistic representation of the author's theoretical positions in the conclusions would additionally update the texts studied by the author.
Research Svish Natali Mikhailovna's "The language picture of the world in Ukrainian wedding texts" produces a very positive impression, is an actual and important step in modern Ukrainian linguistics.
Key words: Ukraine, past, future, wedding, self-identification
Олександр Строкаль
УКРАЇНСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ:
ІЗ ДАВНИНИ – У МАЙБУТНЄ
У сьогоднішньому глобалізованому світі, світі мультикультурному, подекуди квазікультурному, сповненому різного штибу кліше, кітчів та карнавальності, досить гострою і нагальною є проблема індентифікації нації, передусім, її самоідентифікації та самосвідомості. Означені маркери гармонійного існування нації в колі інших, певна річ, забезпечуються актуалізацією духовних цінностей, традицій та мовної ідентичності.
Саме мовна репрезентація особливостей життя соціуму та його світогляду формує оте Гумбольдтівське сакральне коло, коло всеохопне, всенаціональне, коло, вийшовши за межі якого вже не зможеш почуватися і бути українцем, мислити і діяти, як українець. Мова охоплює увесь етнонаціональний простір – у ній знаходять відображення найменші його реалії – від суперечностей та зрушень до глибоко вкорінених традицій та обрядів, які об’єднують і формують надзвичайно потужне відчуття спільності, згоди та миру.
Однією з таких реалій, значущість якої просто неможливо переоцінити, є весільний обряд – оте урочисто-піднесене дійство, сповите романтичною таємничістю, з якого починається основа основ суспільного буття. І стільки в нім, у тім святі душ, обрядових складників і компонентів, дивовижної, а подекуди навіть містичної діяльності, сповненої численних перипетій, обрядових «завулків» і «закутків», кожен із яких заквітчаною новим життям стежиною неодмінно вив’юнюється на святково убрану головну вулицю-поводир у щойно почату книгу життя? Видається, немає і слів підхожих, щоби описати усю таємничу сакральність такого дива.
Та для мови немає неможливого – згадаймо, як чуттєво, образно, і з яким пієтетом описували українське весілля наші «народники», з якою увагою та любов’ю виокремлювали кожен його компонент, шукаючи витоків у нашій сивочолій історії. Надзвичайно приємно усвідомлювати, що ці перші наукові, більшою мірою етнографічні традиції опису не залишилися історії, а мають гідне продовження у сучасних наукових лінгвістичних студіях.
Однією із таких є наукове дослідження Свищ Наталі Михайлівни «Мовна картина світу в українських весільних текстах» (у книжковій версії – «Мова українського весілля»), спрямоване на з’ясування особливостей лінгвістичного відображення концепту ВЕСІЛЛЯ та його складників у мовній картині світу українців, як на прикладі текстів усної народної творчості, так і в мові текстів українських класиків. Надзвичайна вагомість цього сумлінно виконаного дослідження є цілком очевидною – маємо порівняльно-зіставний аналіз мовних репрезентацій обрядових реалій не лише у текстах фольклору, а й в авторських – такий підхід дозволив дослідниці отримати максимально повний реєстр одиниць української мови, що забезпечило додатковий аргумент на користь української мови як системи, здатної обслуговувати усі сфери людської діяльності на всіх можливих рівнях.
Звичайно, на нашу думку, доповнити аналізований матеріал можна було б і одиницями з текстів наших сучасників, з’ясувати особливості вербалізації названого концепту на матеріалі індивідуально-авторських новотворів – такий аналіз дозволив би більш повно представити мовну систему в її динаміці та реалізації закладених у неї потенцій.
Також вважаємо, що початок ІІІ розділу варто було б розширити коротким теоретичним оглядом, присвяченим дослідженню структури розгляданого концепту, його макро- і мікрорівням та супровідним концептам-образам, наголосивши при тім на традиційно виділюваних та представлених в аналізованих текстах. Саме відсутність, на нашу думку, зазначеної частини і породжує низку питань, зокрема, як дисертант у межах концепту ВЕСІЛЛЯ ідентифікує образи вінка і цноти, нареченої і голуба? Яким чином вони взаємодіють і яким чином ці образи представлено в мові текстів? Як кваліфіковані автором «магічні засоби» в системі концепту ВЕСІЛЛЯ?
Непоганим доповненням розглядуваного дослідження стала б також і лінгвістична ілюстрація постульованих автором теоретичних положень у висновкових частинах – зазначене дозволило б додатково актуалізувати вивчені автором тексти.
Загалом, монографічне дослідження Свищ Наталі Михайлівни «Мовна картина світу в українських весільних текстах» («Мова українського весілля») справляє надзвичайно позитивне враження, зауваження носять не стільки критичний, скільки рекомендаційний характер, а пропонована наукова праця, безсумнівно, є актуальним і важливим, суспільно значущим кроком сучасного українського мовознавства.
Олександр Строкаль,
канд. філол. наук, асистент кафедри
української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
член Асоціації європейських журналістів, заступник головного редактора збірника наукових праць «Мова та історія», заступник голови
Ради молодих учених Академії наук вищої освіти України
Oleksandr STROKAL,
Candidate of Philological Sciences (Ph. D.),
Assistant Professor at the Department of Ukrainian Language
and Applied Linguistics
Taras Shevchenko National University in Kyiv,
member of The association of European journalists,
Deputy Editor-in-Chief of the "Language and History" journal,
Deputy Chairman of the Council of young scientists
of the Academy of sciences of higher education of Ukraine