Yulia Orlova
Analysis of definitions of the lexical-semantic groups “age stage” and “age status” in the Ukrainian, Russian and English languages
The research method of vocabulary definitions is the key one to find out the main concept features that constitute its content and structure. The article focuses on the representative part of the HUMAN AGE concept. This article is based on the method of component analysis and is devoted to the research of a seme structure of kernel lexemes VIK, VOZRAST, AGE and their synonyms. The basis of the analysis is the lexical-semantic variants of kernel lexemes, which are recorded in the explanatory dictionaries and actualize various semantic features that potentially exist in the lexical meaning of kernel lexemes. The purpose of this article is to identify the essential features of the representative part of the HUMAN AGE concept in Ukrainian, Russian and English dictionaries. According to the procedure of cognitive interpretation presented by Z. D. Popova and Yo. A. Sternin the analysis of a conceptual component is done through defining, describing and generalizing the meanings of lexemes that nominate the HUMAN AGE concept.
Keywords: concept, seme, paradigm, nucleus, periphery, semantic component.
Ю. В. Орлова
ДЕФІНІЦІЙНИЙ АНАЛІЗ МОВНИХ ОДИНИЦЬ ЛЕКСИКО-
СЕМАНТИЧНИХ ГРУП “ВІКОВИЙ ЕТАП” ТА “ВІКОВИЙ СТАТУC”
В УКРАЇНСЬКІЙ, РОСІЙСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ
Мета даної статті полягає у визначенні суттєвих ознак репрезентативної частини концепту ВІК ЛЮДИНИ за даними тлумачних словників української, російської та англійської мов. За методикою когнітивної інтерпретації З. Д. Попової та Й. А. Стерніна аналіз понятійної складової даного концепту здійснюється шляхом визначення, опису та узагальнення значень мовних одиниць, що номінують досліджуваний концепт.
Ключові слова: концепт, сема, парадигма, ядро, периферія, семантичний компонент.
Серед багаточисленних методів та прийомів дослідження концепту (В. З. Дем’янков, В. А. Маслова, О. С. Кубрякова, В. І. Карасик та ін.), метод дослідження словникових дефініцій разом з етимологічним аналізом та аналізом метафоричної сполучуваності слова-імені концепту та ключових одиниць, що його вербалізують, є ключовими для встановлення основних ознак концепту, які складають його зміст та структуру. Н. Болдирєв зазначає, що лексичне значення слова виконує функцію загальної репрезентації концепту у системі мові, бо описує найбільш суттєві ознаки репрезентативної частини концепту. Іншими словами, значення своїми семами передає певні когнітивні ознаки та компоненти, що утворюють концепт (В. М. Манакін, В. Ф. Старко І. В. Арнольд, А. А. Уфімцева, С. Г. Воркачов). З огляду на це З. Д. Попова та Й. А. Стернін пропонують при проведенні концептологічних досліджень вдаватися до методу компонентного аналізу – методики дослідження понятійної складової концепту, яка передбачає визначення та описання сем, що репрезентують концепт. Даний аналіз являє собою розкладання значень ключових лексем для позначення концепту на їхні складові компоненти – семи, що є елементарними складовими значення слова або іншої мовної одиниці, яка відбиває ознаки позначуваного у мові [2, с. 50].
Метою даної статті є встановити змістове наповнення концепту ВІК ЛЮДИНИ, визначити прототипічні та варіативні ознаки в семантиці лексем-номінантів концепту ВІК ЛЮДИНИ, що демонструють подібне та відмінне у сприйнятті та усвідомленні даного концепту представниками трьох зазначених культур. Для досягнення поставленої мети ми маємо вирішити такі завдання: здійснити аналіз лексикографічних тлумачень українських, російських та англійських лексем лексико-семантичних груп (далі – ЛСГ) “Віковий етап” та “Віковий статус”, що зафіксовані у тлумачних словниках XIX-XXI ст. і відносяться до типу словників середнього та великого обсягів та зіставити отримані результати у досліджуваних мовах. Дана стаття присвячена аналізу семної структури ядерних лексем (далі – ЯЛ) ВІК, ВОЗРАСТ, AGE. Основу аналізу складають лексико-семантичні варіанти (далі – ЛСВ) значень ЯЛ, які зафіксовані у тлумачних словниках і актуалізують різноманітні семантичні ознаки, що потенційно існують у лексичному значенні ЯЛ [15; 16, c.298].
Семантичний простір ЯЛ у трьох мовах містить чотири універсальні лексико-семантичні парадигми (далі – ЛСП): 1. “вік людини”; 2. “вік тварини”; 3. “вік рослини”; 4. “вік матеріального предмета”. В межах нашого дослідження ми зупиняємось на аналізі ЛСВ значення ЯЛ, що є релевантними для людини, і тих мовних засобах, що вербалізують концепт ВІК як параметричну характеристику людини.
За даними тлумачних словників [1; 3; 4; 5; 6; 7; 11; 12; 13; 14; 17; 18; 19; 20], в досліджуваних мовах для слів вік, возраст, age релевантними є два універсальні та чотири диференційні ЛСВ значення даних лексем.
Основними в ієрархії ЛСВ у структурі багатозначних ЯЛ в трьох мовах є ЛСВ 1 та ЛСВ 2, що є універсальними для трьох досліджуваних мов.
Номінативна дрібність лексико-семантичного поля у трьох мовах підкреслює суттєву значимість вікових градацій для носіїв української (далі – укр.), російської (далі – рос.) та англійської (далі – англ.) мов. Деталізація уявлень про ВІК ЛЮДИНИ представлена в лексичній системі досліджуваних мов у вигляді значного числа вікових номінацій.
ЛСВ 2 “період, ступінь у рості, розвитку людини” включає вік людини в парадигму лексичних одиниць (та їх синонімів), в значенні яких експліцитно представлені семи “віковий етап” та “людина певного віку” [8, c. 216-217], які ми відносимо до ключових засобів вербалізації даного концепту.
ЛСГ 1 “віковий етап” містить лексеми-номінації віків життя людини, що інтегровані в єдину групу гіперсемою “час життя людини”. У дослідженнях наших попередників лексеми даної групи отримують статус “вікових концептів” [10, c. 3] або концептів життя [9]: укр. вік немовля (-ти), рос. младенчество, англ. babyhood; укр. дитинство, рос. детство, англ. childhood; укр. отроцтво, рос. отрочество, англ. adolescence / boyhood / girlhood; укр. юність, рос. юность, англ. youth; укр. молодість, рос. молодость, англ. youth (fulness); укр. зрілість, рос. зрелость, англ. adulthood; укр. старість, рос. старость, англ. old age.
ЛСГ 2 “віковий статус” об’єднує лексеми, що містять сему “людина певного віку”: укр. немовля, рос. младенец, англ. baby, укр. дитина, рос. ребёнок, англ. child, укр., рос. отрок, отроковиця, англ. adolescent, укр. підліток, юнак, рос. подросток, юноша, англ. a youth / teenager, укр. старий, стара, рос. старик, старуха, англ. an old man / woman. ЛСГ 2 (1) містить збірні (далі – зб.) поняття, що представлені лексемами з семою “люди певного віку обох статей”: зб. укр. юнацтво, рос. юношество, дети, англ. the youth, укр. молодь, рос. молодёжь, англ. the youngsters, the young, укр. дорослі, рос. взрослые, укр. старі, рос. старики, англ. the old.
Звернімось до дефініційного аналізу лексем ЛСГ 1 “віковий етап” та ЛСГ 2 “віковий статус”.
До ядра ЛСГ 1 ми відносимо лексеми, що об’єднані гіперсемою період життя людини» (“the period of life”) та не ускладнені конотативно. До ядра даної ЛСГ можна віднести ЛСВ значення ЯЛ, що позначають різні елементи віку: анатомічні, психічні (розумові), правові: дитинство в укр. мові “стан дитини до повноліття”, зрілість в укр. мові “стан організму, який досяг повного розвитку” – статева зрілість; у рос. мові зрелость “свойственный созревшему, достигшему полного развития человеку” (о возрасте, поре жизни): зрелый возраст, зрелая пора; “состояние организма, достигшего полного развития”: половая зрелость, достигнуть зрелости; в англ. мові adulthood “the time in your life when you are an adult – a person that is fully grown, with fully developed powers of body and mind” (physical and intellectual maturity), старість – в укр. мові “період життя, що наступає після зрілості й характеризується поступовим послабленням діяльності організму, похилий вік кого-небудь”; у рос. мові старость “период жизни после зрелости, в который происходит постепенное ослабление деятельности организма”. Для укр. та англ. мов (далі – МКС) характерним є включення в значення мовних одиниць вік немовля та infancy семи “вміння говорити”, що демонструє значимість мовленнєвих навичок, що отримує дитина в процесі розвитку: укр. вік немовля “період в житті дитини, коли вона не вміє говорити”; англ. infancy “the period of life between birth and acquisition of language”.
Дана ЛСГ містить також метафорично марковані еквіваленти ЛСВ значення загальновживаних лексем, що складають ближню периферію даної ЛСГ: дитинство в укр. перен. ЛСВ 1 “первісний стан” – дитинство людства, ЛСВ 2 “втрачати розум від старості” – укр. впадати в дитинство, рос. впасть в детство, англ. second childhood “mental weakness”, дитинність, дитячість “незрілість”, юність переносне “рання пора, новизна чого-небудь”; “сміливість, хоробрість, завзяття, молодецтво”, зрілість в укр. та рос. мовах “високий ступінь розвитку, досконалості, майстерності” / (“высокая степень развития, совершенства”), в англ. мові babyhood “правова незрілість”, “неповноліття”, childhood “інфантилізм” (інфантильність) – прояв наївного підходу у побуті, збереження дитячих рис особистості у дорослої людини, небажання нести відповідальність та приймати зважені рішення, низький рівень правової свідомості.
Синонімічні ряди складають первинні та вторинні номінації вікових етапів і містять семи, що конкретизують певні ознаки вікових етапів: укр. немовлячий вік, рос. младенчество (грудной, утробный возраст), англ. babyhood (infanthood, minority – “неповноліття”, infancy – “вік до 7 років”; укр. дитинство (розм. малолітство – вік до 14 років, малоліття, недоліття/недолітство); рос. детство (розм. малолетство, заст. ребячество, ребячливость, мальчишество – “несерьёзность, инфантильность”, рос. детскость “неразумность, наивность”, нежный возраст, допубертатность, неполовозрелость; англ. childhood (infantility, іnfantilizm – психофізіологічна незрілість), minority, pupilage “неповноліття”; укр. юність (підлітковий вік, підлітство, перехідний вік); рос. юность (подростковый возраст, переходный возраст); англ. adolescence (juvenescence (перехід від отроцтва до юності), immaturity, childishness “інтелектуальна та фізична незрілість”, teen / tender / awkward age / years); укр. юність (юнь, парубоцтво); рос. юность (юнь); англ. youth (girl / boyhood, immaturity / nonage – “незрілість”; укр. молодість (молодощі); рос. молодость, молодечество “безудержная смелость, удаль, отвага”; укр. зрілість (дорослий, дійшлий, мужній вік, середній вік); рос. зрелость (полный возраст, взрослость, середовая пора, мужеский, возмужалый возраст); англ. adulthood (middle age / years, maturity (син. experience, practicality “досвід”, common sense “здоровий глузд”, nous “інтелект”, prudence “обачніть, обережність”, poise “емоційна врівноваженість”, wisdom “мудрість”, majority “повноліття”, “повноправність”, matureness, age of reason “свідомий вік”, man / womanhood, years of discretion, “вік юридичної відповідальності”; укр. старість (літній вік, похилий вік, старечий вік); рос. старость (престарелость, преклонность, древность, пожилой возраст, престарелый, преклонный возраст, преклонные годы, старческий, дряхлый, нетяглый возраст, ветхость / обветшалость.); англ. old age (ag(е)ing, elderly age, elderliness, advanced age (літній вік), advanced / declining years, senescence, seniority, senility, senile age, great age, extreem old age “глибока старість”, anility (про старечий вік у жінок).
Окрему групу ЛО у зазначених мовах складають лексеми із значенням «ознака ознаки»: укр. по молодості (літ), з молодості – через недостатній життєвий досвід, під старість, на старості літ – на схилі віку, досягши похилого віку, з хлоп’ячих років, рос. с малого возраста, с детства, с малых лет, смолоду, с малолетства, сызмала, с малых ногтей, от младых ногтей, англ. from ones youth, since one was a child, from one's childhood, since childhood, from a boy.
Представлений лексичний матеріал з точки зору кількісного підрахунку синонімів кожного вікового етапу є твердженням того, що у наївній свідомості носіїв укр., рос. та англ. мов актуальним при вичленовуванні вікової шкали є орієнтація на характеристику фізичного, інтелектуального стану та працездатності (зокрема чоловіків) (укр. дорослий, дійшлий, мужній вік, рос. возмужалый возраст, мужеский возраст, нетяглый возраст), що є підтвердженням важливості фізичної сили та верховенства мужчини у суспільстві.
Структура ЛСГ 2 “віковий cтатус” також представлена ядерною та периферійною зонами. До ядра даної групи ми відносимо лексеми, що об’єднані семою “особа певного віку”, позначають осіб за віком згідно з їх анатомічним, психічним, розумовим розвитком, соціальним та правовим статусом, кількістю прожитих років (тижнів) і не ускладнені конотативно: немовля – в укр. мові ЛСВ 1 “дитина, яка ще не вміє говорити”; у рос. мові младенець ЛСВ 1 “маленький ребенок, грудной ребенок”, в англ. мові baby / babe ЛСВ 1 “a very young child that can’t talk or walk“; діти (дитина) – в укр. мові ЛСВ 1 “маленька дівчинка або хлопчик“, ЛСВ 3 “син або дочка незалежно від їхнього віку”; в рос. мові дети, ребёнок ЛСВ 1 “мальчик или девочка в раннем детском возрасте (до отрочества)”, ЛСВ 2 сын или дочь ”; в англ. мові child / infant (назва дитини у віці 4-5 років), ЛСВ 1 “a young boy or girl who is not yet an adult” (маленький хлопчик чи дівчинка), ЛСВ 3 “a person (in law) who is not legally an adult»; підлітки – в укр. мові ЛСВ 1 “хлопчик або дівчинка 12-16 років – перехідного віку від дитинства до юнацтва”; у рос. мові подросток ЛСВ 1 “мальчик или девочка в переходном возрасте 12-16 лет”; в англ. мові adolescent / teen (-ager) / juvenile / minor / youth ЛСВ 1 “a young person who is no longer a child and not yet an adult, between the ages of about 13-17 / 13-19”; укр. молодіж (молодь), рос. молодёжь, англ. the youth, the youngsters: ЛСВ 1 “молоді чоловіки та жінки, які не досягли зрілого віку” (40 років); дорослі (зрілі чоловіки та жінки) – в укр. мові ЛСВ 1 “змужнілі, такі, що перестали бути дітьми”; ЛСВ 2 “такі, що досягли віку статевої та розумової зрілості ”; у рос. мові взрослые ЛСВ 1 “достигшие полного развития, возмужалые”, старший, англ. mature, older, elder, elders, the eldest: mature student, elder brother, the opinion of elders, the eldest child in the family; ЛСВ 1 “имеющий большее количество лет по сравнению с кем-либо, самый взрослый среди всех” ; ЛСВ 2 “взрослые люди в противоположность детям, молодёжи”; англ. an adult (the adults); ЛСВ 1 “a person that is fully grown” (людина, що досягла повного розвитку, повноліття); ЛСВ 2 “an adult boy / girl” (юнак старше 14 років / дівчина старше 12 років); старі – в укр. мові ЛСВ 1 “такі, що прожили багато років і досягли старості”, старець “чоловік, який досяг похилого віку, старості” (часом з відтінком поваги); у рос. мові старики ЛСВ 1 “старые люди обоих полов”, стар и млад “все, без различия возраста”, в англ. the old, the aged, the elderly, the oldies; ЛСВ 1 “very old people”. Специфічними для англ. мови є однослівні лексеми-назви осіб за віком та періодів життя за кількістю прожитих років: a tween “особа у віці 20-29 років”, a teеn (-ager) “підліток у віці 13-19 років”, an infant “дитина до 2 років”, preteen “вік 10-12 років”; складні латинські іменникові запозичення, першу частину яких складають числівники: quinquagenarian / septuagenarian / octogenarian / “особа 50 / 70 / 80 років”, quinquennium “п’ятиріччя», sexennial “шестирічний”, centenarian “людина, які виповнилося сто років і більше”.
Периферію даної ЛСГ складають наступні метафорично марковані ЛСВ значення лексем на позначення осіб за віком, що мають іменникову та прикметникову частиномовну приналежність: укр. немовля, рос. младенець, англ. baby ЛСВ 2 перен. “наївна, недосвідчена людина”: рос. сущий младенец, англ. a babe in arms, a babe unborn, babes and sucklings, babуish “suitable for or behaving like a child”; ЛСВ 2 “a person, especially a girl or young woman, that you like or love” (звертання до коханої людини, зокрема жіночої статі), укр. дитина (діти) – ЛСВ 4 перен. “той або те, що успадковує характерні риси своєї епохи, свого середовища”: діти війни діти комп’ютерного віку, a war baby / child of the sixties, в рос. та англ. мовах дети, ребёнок – ЛСВ 3 перен. “тот, кто поступает по-детски, наивно, не рассуждая”: I am a child in this matters; childlike “по-дитячому безпосередній, чистий, наївний”, chilldish “if you say an adult’s behavior is childish, you are criticizing it because you think it is silly”: Don’t be so childish! [20, c. 111].
Синонімічні ряди складають первинні та вторинні номінації осіб за віком, що позначають різні аскриптивні вікові ознаки особи. Дані лексеми містять семи, що конкретизують смислову структуру лексем на позначення вікових ознак: укр. немовля (дитина, яка не вміє говорити) новонароджений / запазушна дитина, пестл. дитя, дитинча, (грудна) немовля, розм. маля, малюк, пестл. крихітка. рос. младенець / новорожденный / грудной ребёнок, англ. baby / infant “неповнолітній” / toddler “a young child who has only just learnt to walk” (маля, що нещодавно почало ходити) / wean (weanling) “a baby that is not fed with its mother’s milk any more” (дитина, яку більше не годують грудним молоком) / newborn / neonate “a baby that has been born recently” / six – week – old (дитина у віці 6 місяців), англ. child / offspring / baby / infant / kid / minor, imbecile “недоумкуватий, фізично слабкий”, укр., рос. отрок, отроковиця, англ. adolescent / teenager / juvenile / juvenility / minor, укр. підліток, юнак, парубок, молодик, дівчина, недоліток, малоліт, недоросток, розм.: (про хлопця) підпарубок, (про дівчину) піддівок (піддівочка), юнацтво [12], рос. подросток, юношество, юноша, парень, девушка, недоросток, рос. молодёжь, молодой, невзрослый, укр. молодий / ярий, молодик, (молодий) хлопець, англ. the youth (the youngsters – “покоління, що підростає”), inexperienced – “недосвідчені”, ripe, укр. дорослі (-ий, -а), змужнілий, немолодий, рос. взрослый (-е, -ая), полнолетний, укр. не перволіток, літній (-і, -я), доходжалий, підстаркуватий, підстарий, доходжалість, не першого віку, рос. середовик, пожилой, подстарок, англ. the old, the aged, the elderly, the oldies, old folk, grey-haired.
За даними аналізу до числа прототипічних характеристик основних вікових періодів ми відносимо такі: дитячий та підлітковий вік – наївність, недосвідченість, безпосередність, правова та психофізіологічна незрілість, відсутність знань та вмінь; молодість – здоров’я, сила, бадьорість, легковажність, недосвідченість, повноправність; зрілий вік – повнота фізичного та розумового розвитку, досвід; старість – послаблення життєвих сил та розумових здібностей. В результаті проведеного аналізу було встановлено, що в англ. мовній свідомості особливо важливим є підлітковий період, у якому виділяють два етапи – з 13 до 17 років та з 13 до 19 років (teen age). Варіативні ознаки визначено у семантиці англ. слова age, за яким вік людини визначається в англ. мові як старість і синонімічне таким поняттям як “elderliness”,“old age”, “senility”, “seniority”. Для укр. та англ. мов характерним є включення в значення мовних одиниць вік немовля та infancy семи “вміння говорити”. Специфічними для англ. мови є однослівні лексеми-назви осіб за віком та періодів життя за кількістю прожитих років; складні латинські іменникові запозичення, першу частину яких складають числівники.
Перспективами подальших досліджень є залучення до зіставного аналізу метафоричних моделей концепту ВІК ЛЮДИНИ, а також зіставлення результатів дефініційного аналізу лексем-номінантів концепту ВІК ЛЮДИНИ з історико-етимологічним аналізом зазначеного концепту у трьох мовах.
Л і т е р а т у р а :
Академічний тлумачний словник української мови [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://sum.in.ua/s/vik.
Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике. – М.: Наука, 1991. – 180 с.
Большой англо-русский словарь (с транскрипциями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://reword.org/online/?s_query=age&dic_eng_rus=yes&recent10=yes.
Большой англо-русский словарь : в 2-х т. / Ю. Д. Апресян, И. Р. Гальперин, Р. С. Гинзбург и др. Под общ. рук. проф. И. Р. Гальперина и проф. Э. М. Медниковой. 4-е изд., испр., с дополнением. – М. : Русский язык, 1987.
Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова. – Харків : Фоліо, 2005. – 767 с.
Гороть Є. І. Англо-український словник / Є. І. Гороть, Л. М. Коцюк, Л. К. Малімон, А. Ю. Павлюк. – Вінниця : Нова Книга, 2006. – 1700 с.
Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка : В 4 т. / Владимир Даль. – М. : Рус. яз., 1998. – Т. 1. : А–З. – 1998. – 699 с.
Калюжная И. А. Возраст человека и способы его концептуализации в немецком и русском языках / И. А. Калюжная // Языкознание и литературоведение в синхронии и диахронии : Межвуз. сб. науч. статей. Вып. I. – Тамбов : Тамбовполиграфиздат, 2006. – C. 214–217.
Крючкова Н. В. Концепты возраста (на материале русского и французского языков) : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.19 / Н. В. Крючкова. – Саратов, 2003. – 252 с.
Любина И. М. Аксиология концепта “возраст” в русской, британской и американской лингвокультурах : дис. … канд. филол. наук : 10.02.19 / И. М. Любина. – Краснодар, 2006. – 205 с.
Найповніший тлумачний словник української мови онлайн [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://eslovnik.com/search/search/?search=%D0%B2%D1%96%D0%BA.
Словарь русского язика : В 4-х т. / Под ред. А. П. Евгеньевой. – 4-е изд., стер. – М. : Рус. яз.; Полиграфресурсы, 1999. – Т. 1 : А–Й. – 1999. – 702 с.
Словник синонімів української мови [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ycilka.net/synonim.php?id=29
Словарь Ушакова [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ushakov-online.ru/
Степанов Ю. С. Константы : словарь русской культуры / Ю. С. Степанов. – 2-е изд. – М. : Академический Проект, 2001. – 990 с.
Степанов Ю. С. Номинация, семантика, семиология / Ю. С. Степанов // Языковая номинация (общие вопросы). – М. : Наука, 1977. – 358 с.
Шушков А. А. Толково-понятийный словарь русского языка : 605 семантических групп : Более 16500 слов и устойчивых выражений / А. А. Шушков. – М. : Астрель : АСТ : Транзиткнига, 2003. – 768 с.
Cambridge Advanced Learner’s Dictionary [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.dictionary.cambridge.org.
Macmillan English dictionary for Advanced Learners. – London : Bloomsbury Publishing, 2003, 1692 p.
Oxford Wordpower Dictionary for Learners of English. – Oxford, New York : Oxford University Press, 2000, 794 p.
R e f e r e n c e s :
Akademichnyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy [Academic Explanatory Dictionary of the Ukrainian Language] [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu : http://sum.in.ua/s/vik.
Arnold I.V. Researches framework in linguistics. – M.: Nauka, 1991. – 180 s.
Bolshoi anhlo-russkii slovar (s transkryptsiiami) [Large English-Russian dictionary (with transcription)] [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu : http://reword.org/online/?s_query=age&dic_eng_rus=yes&recent10=yes)
Bolshoi anhlo-russkii slovar : v 2-kh t. [Large English-Russian dictionary : in 2 vol.] / Yu. D. Apresian, I. R. Halperin, R. S. Hinzburh i dr. Pod obshch. ruk. prof. I. R. Halperina i prof. E. M. Mednikovoi. 4-e izd., ispr., s Dopolneniem. – M. : Russkii yazyk, 1987.
Velykyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy [Great Explanatory Dictionary of the Ukrainian Language] / Uporiad. T. V. Kovaliova. – Kharkiv : Folio, 2005. – 767 s.
Horot Ye. I. Anhlo-ukrainskyi slovnyk [English-Ukrainian Dictionary] / Ye. I. Horot, L. M. Kotsiuk, L. K. Malimon, A. Yu. Pavliuk. – Vinnytsia : Nova Knyha, 2006. – 1700 s.
Dal V. Tolkovyi slovar zhyvoho velikorusskoho yazyka : V 4 t. [Explanatory Dictionary of the Colloquial Great Russian Language] : in 4 vol. / Vladimir Dal. – M. : Rus. yaz., 1998. – T. 1. : A–Z. – 1998. – 699 s.
Kaliuzhnaia I. A. Vozrast cheloveka i sposoby ego kontseptualizatsii v nemetskom i russkom yazykakh [The Age of man and ways of its conceptualization in German and Russian] / I. A. Kaliuzhnaia // Yazykoznanie i literaturovedenie v sinkhronii i diakhronii : Mezhvuz. sb. nauch. statei. Vyp. I. – Tambov: Tambovpoligrafizdat, 2006. – s. 214–217.
Kriuchkova N. V. Kontsepty vozrasta (Na materiale russkogo i frantsuzskogo yazykov) [The Age concepts (on the material of Russian and French)] : dis. ... kand. filol. nauk : 10.02.19 / N. V. Kriuchkova. – Saratov, 2003. – 252 s.
Liubina I. M. Aksiologiia kontsepta "vozrast" v russkoi, britanskoi i amerikanskoi lingvokulturakh [The axiology of the Age concept in the Russian, British and American linguocultures] : dis … kand. filol. nauk : 10.02.19 / I. M. Liubina. – Krasnodar, 2006. – 205 s.
Naipovnishyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy onlain [The comprehensive Ukrainian dictionary online] [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu : http://eslovnik.com/search/search/?search=%D0%B2%D1%96%D0%BA
Slovar russkogo yazyka: V 4-kh t. [Dictionary of the Russian language: in 4 vol.] / RAN, In-t lingvistich. issledovaniy; Pod red. A. P. Yevgenievoi. – 4-e izd., ster. – M. : Rus. yaz.; Poligrafresursy, 1999. – T. 1 : A–Y. – 1999. – 702 s.
Slovnyk synonimiv ukrainskoi movy [Dictionary of synonyms of the Ukrainian language] [Elektronnyy resurs]. – Rezhym dostupu : ycilka.net/synonim.php?id=29
Slovar Ushakova [Ushakov's Dictionary] [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu : http://ushakov-online.ru
Stepanov Yu. S. Konstanty : slovar russkoi kultury [Constants : Dictionary of the Russian Culture] – 2-e izd. – M. : Akademicheskyii Proekt, 2001. – 990 s.
Stepanov Yu. S. Nominatsiia, semantika, semiologiia [Nomination, Semantics, Semiology] / Yu. S. Stepanov // Yazykovaia nominatsiia (obshchie voprosy). – M. : Nauka, 1977. – 358 s.
Shushkov A. A. Tolkovo-poniatiinyi slovar russkogo yazyka : 605 semanticheskikh hrupp : Bolee 16500 slov i ustoichivykh vyrazhenii [Explanatory-Conceptual Dictionary of the Russian Language : 605 Semantic Groups : More than 16,500 words and expressions] / A. A. Shushkov. – M. : Astrel : AST : Tranzitknyha, 2003. – 768 s.
Cambridge Advanced Learners Dictionary [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu : www.dictionary.cambridge.org.
Macmillan English dictionary for Advanced Learners. – London : Bloomsbury Publishing, 2003, 1692 p.
Oxford wordpower dictionary for learners of English. – Oxford, New York : Oxford University Press, 2000, 794 p.
Орлова Ю. В.
Дефиниционный анализ языковых единиц лексико-семантических групп “возрастной этап” и “возрастной статус” в украинском, русском и английском языках.
Целью статьи является определение существенных признаков репрезентативной части концепта ВОЗРАСТ ЧЕЛОВЕКА по данным толковых словарей украинского, русского и английского языков. Согласно методике когнитивной интерпретации З. Д. Поповой и И. А. Стернина анализ понятийной составляющей данного концепта мы будем осуществлять путем определения, описание и обобщение значений языковых единиц, номинирующих исследуемый концепт.
Ключевые слова: концепт, сема, парадигма, ядро, периферия, семантический компонент.
Ю. В. Орлова
Національний педагогічний університет
імені М. П. Драгоманова