CHERNOVOL I.V. LETTERS OF VIKENTIJ KHVOIKA TO FEDIR VOVK: INFORMATION ABOUT THE BEGINNING INVESTIGATIONS OF TRYPILLIA CULTURE
A valuable source for informative analysis of Vikentij Hvoika and Fedir Vovk ersonal contacts is epistolary heritage. In the scientific archives of the Institute of Archaeology of NAS of Ukraine in a personal archive fund F. Vovk stored letters of V. Hvoika. The materials of the archive is stored as several drafts of letters from V. Hvoika to F. Vovk. These materials were not published before. In these letters, partly reflected the relationship between two scientists.
ЧЕРНОВОЛ І. В.
ЛИСТИ ВІКЕНТІЯ ХВОЙКИ ДО ФЕДОРА ВОВКА: ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПОЧАТОК ДОСЛІДЖЕНЬ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
Нижче подаються матеріали листування Вікентія Хвойки до Федора Вовка. Листи, що зберігаються у Науковому архіві Інституту археології, охоплюють період у дев’ять років –від 1899 до1907 рр. і містять важливу інформацію про початковий етап досліджень трипільської культури.
Ключові слова: історія науки, історія археології, персоналії, В. В. Хвойка, Ф. К. Вовк.
У науковому архіві Інституту археології НАН України зберігається особовий фонд Федора Кіндратовича Вовка, в якому листування складає велику за обсягом частину. Частина листування вченого вже опублікована, проте більша його частина ще тільки чекає на опублікування.
Вивчення архівних джерел суттєво доповнює і розширює уявлення про історію вітчизняної археології. Значну роль у цьому процесі посідає листування, що на той час було одним з активних засобів спілкування. Листи містять інформацію про життя, діяльність і творчі стосунки окремих науковців, організацію археологічних досліджень, археологічні знахідки, відомості, що розкривають діяльність окремих установ чи товариств, взаємини з учнями, колегами, родиною, служать джерелом інформації про задуми щодо реалізації наукових планів, відбивають уявлення про проблеми наукових досліджень, надають імпульс до нових пошуків.
Одним з респондентів Федора Вовка був Вікентій Хвойка. Обидва дослідники є непересічними постатями в історії вітчизняної археології, їх імена відомі в Україні не лише вузькому колу спеціалістів. Гадаю, буде доречним нагадати деякі моменти їх біографії.
Федір (Хведір) Кіндратович Вовк (Волков) – народився 17 березня 1847 р. у с. Крячківка, нині Пирятинський р-н Полтавської обл., прожив непросте й бурхливе життя. По закінченні Університету св. Володимира Ф. Вовк став членом "Київської громади", брав активну участь у археологічних експедиціях на Київщині і Волині, у роботі Південно-Західного відділу Імператорського Російського Географічного товариства. Співпрацював з П. Чубинським, був одним з помічників В. Антоновича в організації і проведенні ІІІ Археологічного з’їзду, з О. Русовим підготував до друку „Кобзар” Т. Г. Шевченка.
Через переслідування змушений був виїхати з України і понад чверть століття перебував у еміграції: в Румунії (1879—1882 рр.), Швейцарії (1883—1887 рр.), Франції (1887—1905 рр.), де студіював антропологію, порівняльну етнографію, археологію. Науковий доробок Ф.К.Вовка був гідно оцінений, він захистив дисертацію, співпрацював з видатними вченими, викладав антропологію. У 1905 р. отримав можливість повернутися, проте в‘їзд в Україну залишався забороненим і він опинився в Санкт-Петербурзі, де працював у Петербурзькому університеті та Російському музеї. У 1918 р. був запрошений до Києва членом Комісії для вироблення законопроекту про заснування Української Академії наук, проте помер дорогою до Києва (29 червня 1918 р.), похоронений у Жлобині Гомельської обл.
Вікентій (Честослав) В'ячеславович Хвойка народився 8 лютого 1850 р. у с. Семин на Ельбі (тепер Чехія), у 1876 р. переїхав до Києва, де працював учителем. З 90-х р. ХІХ ст. почав займатися археологією, здійснивши низку розкопів у Києві та на Наддніпрянщині; співпрацював з культурними діячами Києва, що гуртувалися в Товаристві шанувальників старовини та мистецтва.
Відкрив і дослідив пізньопалеолітичну Кирилівську стоянку, пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, як також на березі Дніпра в Києві. Досліджував пам'ятки бронзового віку, городища й кургани скіфів, зокрема Пастирське (1898) і Мотронинське городища на Черкащині. Відкрив і провів розкопи на Середньому Придніпров'ї могильників так званих полів поховань, які належать до зарубинецької і черняхівської культур. Досліджував пам'ятки східних слов'ян, зокрема поселення VII – VIII століть у Пастирському городищі та могильники сіверян у селі Броварки на Гадяччині. Значну увагу присвятив дослідженню Київської Русі, особливо Києву, де здійснив розкопи на горі Киселівці (1894), Старокиївській горі (1907 – 1908), розкопи давньоруських міст–городищ з оборонними спорудами і руїнами храмів Білгорода на Ірпіні, Витачева на Дніпрі, Шарків на Київщині, с. Конончі на Черкащині.
В. Хвойка відіграв велику роль у заснуванні в 1899 р. Київського музею старожитностей та мистецтв – тепер це Національний музей історії України. Він був першим хранителем його археологічного відділу. Він був дійсним членом 11 наукових товариств: Імператорського Московського археологічного товариства, Імператорського Одеського товариства історії та старожитностей, Київського товариства охорони пам’яток старовини та мистецтва; членом-співробітником Російського археологічного інституту в Константинополі. Помер 2 листопада 1914 р., був похований на Байковому кладовищі в Києві.
Взаємовідносини двох особистостей такої величини вже давно викликають живий інтерес. Достеменно не відомо, чи зустрічались Ф. Вовк і В. Хвойка в особистому житті. Більше схоже на те, що їхнє знайомство було все ж заочним. Насамперед, Ф. Вовка цікавило все, що стосувалося археологічного життя в Україні. В. Хвойка ж проводив розкопки досить активно, тому певною мірою міг задовольнити інтерес вченого. У своїх листах він детально розповідав про самі розкопки, знахідки, супроводжуючи розповіді фотографіями, малюнками, навіть копіями звітів.
Ф. Вовк прагнув донести події археологічного життя в Україні до широкого кола світової спільноти. Завдяки його публікаціям в різних наукових і науково-популярних журналах Франції та України світова наукова громадськість дізналась про археологічні дослідження В. Хвойки, його відкриття (Кирилівська стоянка (Volkov 1894 Р. 506; Volkov 1898 Р.120-123; Вовк 1899 С. 1-32; Вовк 1899а С. 211-219; Volkov 1900 Р. 478-479), розкопки поблизу с. Трипілля (Вовк 1900 С. 1-11; Волков 1900а С. 235-245; Волков 1900б С. 131-141; Вовк 1905 С. 1-27)). Ф. Вовк виступав з доповідями і повідомленнями про його дослідження на міжнародних конгресах, конференціях, виставках, у яких йому доводилось брати участь як організатору і учаснику. При цьому, свої виступи він супроводжував численними малюнками та фотографіями, висланих йому В. Хвойкою. Зокрема, великого резонансу набуло повідомлення Ф. Вовка на Всесвітній Виставці у Парижі і пов'язаного з нею Археологічно-антропологічного Конгресу (1900 р.) про дослідження В. Хвойкою на Україні трипільської культури. Ф. Вовк особисто проводив екскурсії по виставці фотографій, що присвячені розкопкам Кирилівської стоянки у Києві (Франко 1990, с. 90).
Крім того, Ф. Вовк передає В. Хвойці публікації зарубіжних вчених, знайомлячи, таким чином, його з досягненнями, новими науковими концепціями провідних вчених-археологів за кордоном.
Треба зазначити, що між ними точилися й наукові дискусії, суперечки через розбіжності у поглядах, наприклад, на датування Кирилівської стоянки.
Мета даної публікації – ознайомлення з новим досить інформативним джерелом знань про старожитності археологів-практиків, визначні сторінки взаємозбагачуючих наукових і культурних зв'язків, плідного співробітництва, що не повинні забутися. Орфографія листів приведена у відповідність до сучасних норм, проте стиль автора збережено. Текст листів приведений мовою оригіналу в хронологічній послідовності. Відомі на сьогодні листи, охоплюють період з 1899 р. до 1907 р.
Можемо тільки гадати, чому відсутні листи за наступні роки (після 1909 р.). Схоже на те, що вони продовжували переписуватись, проте ці листи з невідомих причин не збереглися, чи зберігаються в інших архівах.
Лист В. В. Хвойка – Ф. К. Вовку. 25 січня 1899 р. Київ – Париж (автограф, російська мова, чорнило). Лист написаний на фірмовому бланку "Киевского общества древностей и искусств" 90-х років ХІХ ст. (НА ІА НАНУ, ФА, В/4323).
"Глубокоуважаемый Федор Кондратьевич!
Желая как можно скорее исполнить уже давным-давно Вам обещанные относительно Трипольских раскопок, то я решился так ещё составлять выслать Вам копию моего отчета, высланного в Комиссию о произведённых мной в окрестностях м. Триполье раскопках.
Некоторые виды означенных раскопок вышлю Вам в скором времени, то самое будет с черепками (на последние ожидаю только необходимого в таких случаях разрешения Комиссии).
Если же что-нибудь станет для Вас непонятное, то прошу об этом мне написать, и я сей час же вышлю Вам желанные объяснения.
Вчера я передал фотографу рисунки видов и плана раскопок в с. Пастерском.
Самых лучших во всех Ваших предпринятиях истинных успехов Вам желающий и Вас покоренно уважающий
В. Хвойка"
Лист В. В. Хвойка – Ф. К. Вовку. 12 лютого 1899 р. Київ – Париж (автограф, російська мова, чорнило). Лист написаний на фірмовому бланку "Киевского общества древностей и искусств" 90-х років ХІХ ст. (НА ІА НАНУ, ФА, В/4324).
"Глубокоуважаемый Федор Кондратьевич!
Присоединяя те же само фотографии плана и вида городка в с. Пастерском, вида раскопки 2-х курганов, расположенных при том же городке, а также виды раскопанных (открытых) 2-х площадок между селами Халепье и Веремье, принадлежащих, (смотря по находимым в них предметах) к культуре, при которой металлических изделий нами ещё не было ни в одном случаю обнаружено, прошу Вас еще немного повременить и на меня не сердиться, если же не успею я до сегодня исполнить целиком мое обещание, а также не отвечаю на присланные мне Вами вопросы.
Будьте уверены, что по возможности постараюсь же исполнить.
Завтра передаю фотографу еще несколько рисунков с изображением на них более интересных площадок с теми находками.
Истинно и глубоко уважающий Вас
В. Хвойка"
Лист В. В. Хвойка – Ф. К. Вовку. 26 квітня 1899 р. Київ – Париж (автограф, російська мова, чорнило). У листі зроблено помітки по тексту рукою Ф. Вовка, виділені чи підкреслені місця олівцями різних кольорів (НА ІА НАНУ, ФА, В/4326)
"Глубокоуважаемый Федор Кодратьевич!
Желая завтра выехать на новую раскопку, спешу хоть от части ответить на Ваше последнее письмо.
Что касается точного разграничения между находками с расписной посудой и посудой с воврезанной орнаментацией, могу об этом сказать только следующее: при всех произведенных мною находках как в г. Киеве (в землянках), м. Триполье, с. Веремье, с. Жуковцах, с. Щербановки, с. Халепье, с. Стайки, с. Стратовка и проч. мест (площадки), расписная орнаментация везде встречается вместе с врезанной орнаментацией, но только с той разницей, что при находках двойных сосудов и вообще при предметах относимых мною к культуре А I, расписная орнаментация всегда бывает произведена на белом или же светло-сером фоне – красной, коричневой или же черного цвета краской, между тем, как при культуре B II и С III означенная орнаментация исключительно бывает произведена только на оранжевом или же светло-коричневом фоне, красками темно-коричневого или же черного цвета, цвета: белой, светло-серой и красной краски при этих двух культурах совершенно отсутствуют.
Что касается культуры с двойными сосудами А I, то находки принадлежащих к ней предметов были только произведены: в части села Веремье, примыкающем к с. Черняхову, в западной стороне около м. Триполье над речкой „Красная” и над той же речкой на возвышенности за с. Щербановкой.
Находки предметов относимых мною к культуре B II, были произведены в части с. Веремье, расположенного по направлению к с. Жуковцы и при том же селе в урочище «Должек» и «Таборище», на полях с. Жуковец, Стретовка в двух местах около с. Стайки, в южной стороне около м. Триполье, на нескольких холмах расположенных около речки «Сухая Бобрица» и ещё в нескольких местах, находящихся по правой стороне реки Днепра между м. Триполье и речкою Рось, Кончая, "Княжей горой" Каневск. п.
Желаемые Вами фотографические снимки отдельных предметов, а также несколько отдельных набросков при сем прилагаю, обозначая при этом и культуру.
Один или два плана отдельных местностей с расположением на них площадок и найденных предметов вышлю после моего возвращения в Киев, к которому времени прошу Вас прислать мне необходимые еще вопросы для дальнейших ответов.
Раскопка "горы мамонтов", приближается уже к концу, очищена площадь около 1000▫ метров. При этой раскопке добыто мною, более 30 экзем. ниж. челюстей разного возраста мамонтов, большое количество кремневых предметов, представляющих собою по своим типам весьма прим. и своеобразную культуру. Помимо этих предметов найдено нами также несколько обработанных бивней и костей: как нога мамонта (вид палиц или же грозных обухов).
Далее, найдена нами кость как руки человека, отличающаяся необыкновенными размерами по своей толщине и отчасти и величине, человек этого времени, которому принадлежит кость, по своей силе должен был собою представлять – страшного медведя.
Есть и кости некоторых других животных, но между ними о рогах северного оленя – нет никакого помину, скорее вижу некоторую разновидность слонов.
Все кости, костры и вообще предметы относящиеся к нижнему культурному слою, в настоящее время лежат непосредственно на слою зелен. песка или же там где он смыт, то прямо на слою синей глины, а выше его уже расположен слой желез. песчаника и слой валунов. Тогда идут слоистые пески, суглинок и, наконец, лесс, вся толща лежащего над культурным слоем яруса – более 20 метров.
Второй культурный слой расположен гораздо выше – гнездообразно в слою слоистых песков, костей мамонта в означенном слою нам не встречалось находить.
Желая Вам глубокоуважаемый Федор Кондратьевич в Ваших предприятиях и ученом труде, самых блестящих результатов, остаюсь искренно Вам преданный
В. Хвойка"
Лист В. В. Хвойка – Ф. К. Вовку. 29 вересня 1900 р. Київ – Париж (автограф, російська мова, чорнило). Лист написаний на фірмовому бланку "Киевского общества древностей и искусств" перших років ХХ ст. (НА ІА НАНУ, ФА, В/4327)
"Глубокоуважаемый Федор Кондратьевич!
В виду большого разнообразия мнений и суждений о моих раскопках до-микенской культуры, я желал бы настоящим письмом высказать о ней свое личное заключение, которое позволяю себе просить Вас поместить буквально при печатном изложении Вашего доклада, принимая на себя всю ответственность за правильность высказываемых мною взглядов.
Первые признаки присутствия интересующей нас культуры были замечены впервые при раскопках землянок Киевских возвышенностей.
Многочисленность и однообразие этих землянок по своему содержанию не оставляло никакого сомнения в том, что они представляли собой человеческие жилища.
Содержание и устройство их дали полную возможность изучить образ жизни обитавшего в них человека и, кроме того, категорически признать их только жилищами и ничем иным.
Совершенно другое впечатление при более внимательном обзоре и исследовании, производят на нас площадки, открытые в окрестностях м. Триполье Киевск. у. и занимающая район, обнимающий уезды Киевский, Каневский, Черкасский, Чигиринский, Звенигородский, Уманский Киевской губ., примыкающую к последнему северную часть Херсонской и отчасти левобережье Днепра, доходящее до р. Десны, и наконец Подольской губ.
Расположение и устройство их, а также множество добытого из них материала представляют, не смотря на тождество культуры, такую великую разницу с предыдущими, что о каком бы то ни было сходстве между назначением тех и других не может быть и речи. За то время, как землянки говорят нам исключительно о материальной, чисто внешней стороне жизни человека, площадки, напротив, переносят нас в область проявлений его духовной деятельности, они представляют из себя остатки сооружений, приспособленных к потребностям культа и служивших как хранилищами праха мертвых (в большинстве случаев), так и местами жертвоприношений, молитв и совершения различных религиозных обрядов. На заключение такого рода дает нам право найденные урны с остатками сожжений, многие из которых прекрасно сохранились, вместе с окружающими их предметами, причины же, почему эта сохранность замечена не везде, заключается в общем запущении этих святилищ и разрушительных атмосферных влияниях, уничтоживших возможные указания на их назначение.
Во многих площадках и в окружностях их находились только частицы обожженных человеческих костей, зола же и другие остатки сожжения были унесены ветром и водою и смешаны с землей. Нет ничего удивительного, что в течении такого громадного промежутка времени, запустевшие и разрушенные некрополи поросли вековыми деревьями или подверглись порче при распахивании. Различная глубина, величина и ср<…>на отдельных площадок приводят к заключению, что они сооружены не в один прием и <…> каждая из них составляла общий семейный некрополь, в котором по мере увеличения числа покойников известного семейства, к старым сооружениям прибавлялись новые, пристраиваемые без всякой определенной системы, вероятно, по мере личных соображений об удобстве. Составляющие площадки пласты и комки выжженной глины представляют собой остатки стен, потолков, полов и <м. б.> крыш этих памятников сооружений.
Исключением из носящих погребальный характер площадок могли служить некоторые, занимающие иногда целый холм и служившие исключительно другим религиозным целям, т. е. бывшие местами торжественных собраний, совершения обрядов, словом, святилищами в широком смысле слова.
Что касается народа, которому принадлежали как землянки, так и последующие погребальные и другие сооружения, то это была одна из ветвей арийского племени, почему я и позволяю себе назвать настоящую культуру древне-арийской и в некоторых отношениях она может быть охарактеризована, как протославянская. Культура эта принадлежит весьма продолжительному периоду времени и различная степень ее древности, а также указываемое на нее иноземное влияние в тех или других местах, выражается как особыми типами предметов, так и особыми чертами, присущими каждой местности в отдельности
Подробное разъяснение высказанных мною здесь общих положений я предполагаю сделать в своей будущей работе, которая, на основании целого ряда данных, надеюсь, послужит для доказательства справедливости изложенных мною здесь заключений.
Описание же раскопок и различные соображения, прямо вытекающие из добытых ими фактов, уже приготовлены мною к печати и появится в скором времени.
Позволяю себе надеяться, глубокоуважаемый Федор Кондратьевич, что своими настоящими сообщениями я иду навстречу Вашему собственному желанию, проявлявшийся всегда с Вашей стороны интерес к моим раскопкам и позволяет мне сделать также заключение без всякой примеси самомнения. Прошу Вас принять лучшие пожелания и выражения глубокого уважения
всегда искренно преданного Вам
В. Хвойка"
Лист В. В. Хвойка – Ф. К. Вовку. 12 листопада 1906 р. Київ – Петербург (автограф, російська мова, чорнило), (НА ІА НАНУ, ФА, В/5124)
"Predobrŷ Feodor Kondratjevič!
Вчера я получил от Конст. Вл. гос. Хилинского, моего хорошего друга, который имел несчастье целое лето со мной нянчиться, весьма приятное письмо, в котором он высказывает мне свою радость в том, что Вы присутствовали на чтении его реферата, и что очень сочувственно к нему отнеслись. Большое Вам за это спасибо, он этого заслуживает как скромный и очень трудолюбивый работник и как хороший человек вообще.
Далее, мне Конст. Вл. В этом письме сообщает, что бы Вам было желательно, получить как фотографии из рисунка, так и с самой вазы на которой нарисованы звери, и которая найдена была в с. Крутобродинцах, Подольской губ.
Я с большим удовольствием желал бы сей час исполнить Ваше желание, но, к сожалению, ваза эта у меня еще не сфотографирована, и поэтому, не желая Вас задерживать в Вашем ожидании, я сегодня высылаю Вам пока фотографии со сделанного с нее рисунка, а ее фотографии вышлю Вам через несколько дней.
Не можете себе представить, глубокоуважаемый Федор Кондратьевич, как я был огорчен, когда узнал, что Вы были несколько дней в Киеве и ко мне даже не зашли, а между тем, мне желательно бы было так о многом с Вами непременно поговорить.
Жаль, очень жаль, что Вас <…> в нашем Киевской Университете, или же вообще в Киеве, тогда было бы над чем поработать. Наш край настолько богат земляными архивами, что можно многим здесь над ними поработать. Какой богатый материал могут здесь представлять, еще только одни поля погребений и с ними параллельно расположены, и к ним относящиеся селения?! Всевозможного содержания площадки, землянки разных эпох, разных эпох погребения с сооружениями, разного рода курганы и т. д., а на конец и стоянки делювиального человека. Нужна в этом система, обработка – поро<…>ка, но <...> нас, но и поддержки в этом отношении нас, не только материальной но часто и нравственной.
Прошу Вас принять уверения в искренной к Вам преданности и всегдашнем уважении.
Киев, 12.11.1906 г. В. Хвойка"
Малюнок зображень на посудині з Крутобородинців, виконаний В. В. Хвойкою, про який іде мова у листі до Ф. К. Вовка
Лист В. В. Хвойка – Ф. К. Вовку. 15 травня 1907 р. Київ – Петербург (автограф, російська мова, чорнило). (НА ІА НАНУ, ФА, В/4871)
"Глубокоуважаемый Федор Кондратьевич!
С настоящим письмом препровождаю Вам желаемые Вами фотографические снимки статуэток, найденных мною в площадках, в окрестности с. Жуковцы, Веремье и Чученки Киевского уезда и такие же глиняные статуэтки, выкопанные в площадках возле с. Крутобородинцы Подольской губ.
Помимо этого, гос. Щербаковский просил меня передать Вам так же фотографические снимки статуэток проф. В. Б. Антоновича, которые я присылаю вместе с моими снимками. Всегда
искренно преданный Вам Ч.В. Хвойка
Киев, 15.05.1907 г."
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:
НА ІА НАНУ, ФА, В/4323; В/4324; В/4326; В/4327; В/4871; В/5124.
НА ІА НАНУ, Ф. 2, Д/19; Д/20; № 809.
Вовк Хв. Вироби передмікенського типу у неолітичних становищах на Україні. (Відчит на міжнародному археологічному Конгресі 1900 р. у Парижі) / ХведірВовк // Матеріали до Українсько-руської Етнології. – Львів, 1905. Т. VI. - С. 1-27.
Вовк Хв. Знахідки у могилах Верем'єм і Стретівкою і біля Трипілля / Хведір Вовк // Матеріали до Українсько-руської Етнології. – Львів, 1900. - Т. Ш. - С. 1-11.
Вовк Хв. Палеолітичні знахідки на Кирилівській вулиці у Києві (Додаток до попередньої статті) / Хведір Вовк // Матеріали до Українсько-руської Етнології. – Львів, 1899а. - С. 211-219.
Вовк Хв. Передісторичні знахідки на Кирилівській вулиці у Києві / Хведір Вовк // Матеріали до Українсько-руської Етнології. – Львів, 1899. – T. 1. - С. 1-32.
Франко А. Д. Федор Кондратьевич Вовк (Волков). Биографический очерк / А. Д. Франко, О. Е. Франко // Советская этнография. – М., 1990. – С. 86-95.
Волков Ф. По поводу наших неолитических находок с керамикой домикенского типа / Ф. Волков // Археологическая Летопись Южной России. – К., 1900б. – Т.ІІ. - С. 131-141.
Волков Ф. По поводу наших неолитических находок с керамикой домикенского типа / Ф. Волков // Киевская Старина. – Киев, 1900а. – Т. LXX. - С. 235-245;
Volkov Th. Decouvertes archeologiques en Ukraine et en Russie-Blanche / Th. Volkov // L'Anthropologie. – Paris, 1894. – T. 5. - P. 506.
Volkov Th. Decouvertes prehistoriques de M. Chvojka a Kiev / Th. Volkov // Bulletins de la Societe d'Anthropologie de Paris. – Paris, 1898. – T. 9. - P. 120-123.
Volkov Th. Defense du mammouth gravee du gisement paleolithique de Kiev / Th. Volkov // Bulletins et Memoires de la Societe d'Anthropologie de Paris. – Paris, 1900. – T. I. - С.478-479