Olena Tsvek

Trypillia Culture site Grebeni and the vessel with human images

Trypillia Culture site near Grebeni explored at 1961-1964. Here were explored remains of 17 houses with rich deposits of pottery – from 75 up to 168 different vessels in each. Among the best finds was the vessel with human images – wery rare find for this region and this time (near 3900-3800 BC).

Key words: Trypillia Culture, houses, pottery, vessel with human images

Олена Цвек

Трипільське поселення Гребені та посудина із антропоморфними зображеннями

Гребені – поселення трипільської культури (етап ВІІ, 3900–3800 рр. до н. е.). Коломийщинський тип дніпровського варіанту східнотрипільської культури. Розташоване за 500 м від північно-західної околиці с. Гребені (ур. Василишин Яр) Кагарлицького р-ну Київської обл. на плато високого правого берега Дніпра. Відкрите В.В. Хвойкою на початку ХХ ст., розкопувалося експедицією Інституту археології АН УРСР (тепер Інститут археології НАНУ) під керівництвом С.М . Бібікова (1962–63).

Рис.1. Дослідження залишків трипільських жител на поселенні Гребені, 1961-1964 рр.

У 1992 В.П. Дудкіним проведено археолого-магнітометричні дослідження (див. Гребені. Археолого-магнітометричні дослідження,), складено новий план поселення.

Рис.2. Зразки керамічних виробів з поселення трипільської культури Гребені,

близько 3900-3800 рр. до н.е.

У 1962–63 було досліджено 17 споруд. Будівлі різні за конструкцією та функціональним призначенням, розміщені по овалу. Житлові будівлі наземні, прямокутні, площею від 57 до 168 кв. м і мали від 2 до 5 приміщень. Деякі з цих приміщень використовувались як амбари або для зберігання харчів. На тонкій обпаленій обмазці підлоги простежено деталі інтер’єру: купольні печі, прикрашені карнизами, господарські підвищення, лежаки. При будівлях виявлено навіси під якими стояли великі (висотою до 1 м) посудини, мабуть для зберігання води. У одній з будівель була виявлена велика піч для сушіння посуду перед випалом. В житлах знайдено ритуальні поховання собак. Серед господарсько-виробничих будівель виділяється монументальна споруда, в центральній частині якої виявлено комплекс пристосований для випалу кераміки. Він складався з двох печей (можливо, одна з них – горно) і відкритого череня овальної форми з бортиком по краю.

У деяких будівлях знайдено від 75 до 168 різних посудин. Це зерновики з покришками, кратери, піфоси, що прикрашались заглибленим орнаментом. Привертає увагу зерновик з антропоморфними зображеннями з Гребенів із зображенням сцени ритуального танку.

Представлений також посуд з домішкою в глиняному тісті товченої мушлі та з розчосами поверхні; деякі з таких посудинок мали ніжки. Зооморфний посуд характерний для різних груп кераміки. Посуду з розписним орнаментом мало, він є імпортом з поселень канівської групи та з Побужжя. Особливо виділяється група кераміки зі світлою чи сірою лощеною поверхнею, прикрашеною ямками, рельєфними виступами (біконічні глечики, кубки, миски) Ця група посуду пов’язана з керамічними традиціями культури люблінсько-волинської мальованої кераміки. Серед окремих знахідок слід згадати серп, виготовлений з рогу оленя з пазом для пластинчастих крем’яних вкладишів та фрагменти моделей жител різних конструкцій.

Матеріали з розкопок у Гребенях зберігаються у наукових фондах Інституту археології НАНУ.

Рис. 3. Посудина-зерновик із антропоморфними зображеннями. Фото зі звіту про дослідження.

Зернвик з антропоморфними зображеннями - посудина великого розміру походить з житла № 4 поселення Гребені., висотою 63 см. Виліплена з глини з домішкою товченої мушлі та піску. Зерновик має грушоподібну форму, оздоблений двома рядами симетрично розташованих ручок, поверхня його лощена та вкрита ангобом. У центральній частині посудини проходить широкий фриз, обмежений двома горизонтальними стрічками, який містить орнаментальну композицію, виконану за допомогою заглиблених ліній. Верхня частина пояса заповнена спіралями, що переходять одна в одну. Нижня частина поділена на три зони, дві з яких містять антропоморфні зображення. По обидва боки від них розміщені своєрідні снопоподібні зображення, що своєю основою немов стоять на нижній горизонтальній стрічці. Антропоморфні зображення, як і вся композиція, виконані в техніці заглибленого орнаменту і передають образи жінок, одна з них – у динамічній позі танцю.

Рис.4. Антропоморфні зображення на посудині з Гребенів.

Зображення танцюючої людини в кераміці дуже поширене серед землеробських культур і, як правило, передає ритуальний танець. Сцена на зерновику з Гребенів, очевидно, пов’язана з кінцем літнього сезону, іноді – періодом стиглості врожаю. На нижній горизонтальній стрічці (земля) стоять снопи, а навколо них жінки виконують обрядовий танець під небом, яке відображає верхня спіральна стрічка.

Зберігається в Музеї хліба Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав”.

Література

Бібіков С.М, Шмаглій М. М. Трипільське поселення близько с. Гребені: (Роботи в зоні Канівської ГЕС) // Археологія. – Київ, 1964. – Т. 16. – С. 131– 136.

Хвойко В.В. Каменный век Среднего Поднепровья // Тр. XI археологического съезда. – Москва, 1901. – Т. 1. – С. 793.

Цвек О.В. Трипільська посудина з антропоморфними зображеннями // Археологія. – Київ, 1964. – Т. 16. – С. 76–81.

[texts and images from Encyklopedia of Trypillia Civilization, Kyiv, 2004.]