2015. А. Dovgan Social bases of functioning of meaning

А. Dovgan 

 

Social bases of functioning of meaning

in a literary text

 Summary. The article examines the social bases of functioning of meaning in the literary text, as well as the specificity of its role in meaningful and absurd literary texts.

In addition, to represent the author's thinks about the analysis of the meaning of a literary text, which consists in the research of the individual units, which are considered as the unit of analysis because they: have a certain autonomy in relation to the entire value chain; it is more productive than in the case of various kinds of texts, including absurd, since the latter do not have the sequence cognation and "smoothness" of the transmitted meaning that produces heterogeneity, it is not predictable process (sense) interpretation.

The prospect of this study is a completely new perspective on questions of linguistics (semantics, phraseology etc.), cultural studies, philosophy, literature and so on, which is characterized not comprehensive, but rather localized the study of semantic links. The latter will not only then go from small semantic form (link) to large (value chain, the focus of semantic etc.), but is characterized by interdisciplinary, which, of course, will enrich the science as a whole, developing each of its branches in parallel.

Keywords: sociality, meaning, functioning of meaning, literary text.

 

О. В. Довгань 

Соціальні основи функціонування смислу

в художньому тексті

 

Анотація. В статті досліджуються соціальні основи функціонування смислу в художньому тексті, а також специфіка його ролі як в осмислених, так і абсурдних художніх текстах.

Окрім того, репрезентовані авторські думки з аналізу смислу художнього тексту, який полягає в дослідженні окремих ланок, що розглядаються як одиниці аналізу, оскільки вони мають певну автономність щодо всього смислового ланцюжка; це продуктивніше у випадку різного роду текстів, в тому числі і абсурдних, оскільки останні не мають тієї спорідненості і послідовності, «плавності» смислу, що передається, останнє продукує неоднорідність, непрогнозованість процесу його (смислу) інтерпретації.

Перспективою цього дослідження є абсолютно новий погляд на питання лінгвістики (семантики, фразеології тощо), культурології, філософії, літературознавства і тому подібного, який характеризується не комплексним, а скоріше, локалізованим вивченням смислових ланок. Останнє дозволить не тільки надалі перейти від малих смислових форм (ланки) до більших (смислових ланцюжків, смисловим осередків тощо), але і характеризується міжпредметністю, що, звичайно ж, збагатить науку в цілому, розвиваючи кожну з її галузей паралельно.

Ключові слова: соціальність, смисл, функціонування смислу, художні тексти.

 

Постановка проблеми. Соціальність, в нашому розумінні, – це вписаність свого існування (аспекту всякого сущого) в екзистенцію (унікальне, таке, що безпосередньо переживається, існування) інших і навпаки. При цьому в своїх класичних тлумаченнях соціальність виступає у якості структури: а) зовнішньої для індивідуума; б) такої, що протистоїть йому (як колективістський початок); в) центрованої на репертуари «стягуючої» взаємодії людей [2]. Таким чином, соціальність, з одного боку, постає у якості одного з компонентів «зони комфорту» людини, убезпечуючи останню від самотності, можливим наслідком якої з біологічної точки зору, є смерть не тільки самої особини, але і її роду (самотність тут репрезентується як гарантія відсутності нащадків). З іншого – це деструктивний початок, який знищує індивідуальне «нашарування» особистості, зрівнюючи її з оточуючими особинами за принципами подібності (згаданий колективістський початок). І, нарешті, з третього – соціальність можна розглядати як низку сесій, а не безперервний процес взаємодії, головною метою яких є практичний зиск від кожної: купівля благ й товарів, отримання інформації тощо.

На нашу думку, ключ до розуміння вищезазначеного явища, а також його ролі у житті людини, лежить в комплексному підході до останнього, оскільки в соціальності містяться всі згадані сторони. Таким чином, з якої б сторони ми не розглядали це явище, безперечним є те, що в процесі соціалізації здійснюється засвоєння «мови» соціальних ролей, зафіксованих у знаково-символічній мові. При цьому, рольова поведінка є своєрідним текстом, що складається з певного роду поєднань і послідовностей вербальних і невербальних знаків, яким прописуються значення й смисли [8]. Показовим в цьому плані є танець бджоли, кожний рух якого слугує засобом комунікації особини з іншими представниками свого виду. Тобто індивідуум, подібно до бджоли, використовуючи знаково-символічне утворення – мову, передає і приймає не що інше, як смисли. Останні, подібно до дрібної моторики бджоли, є найтоншими призмами (тут – смислами), за певного розташування світла (тут – знання), за якими відбувається фокусування на необхідній (жаданій) картині (смисловому ланцюжку, що характеризується послідовністю і спорідненістю своїх ланок), яку намагається передати індивідуум в конкретній комунікативній сесії.

Відзначимо, що при цьому саме окрема ланка, на наш погляд, повинна розглядатися як одиниця аналізу, оскільки вона: по-перше, має певну автономність по відношенню до всього смислового ланцюжка; по-друге, це продуктивно у випадку різного роду текстів, в тому числі абсурдних, оскільки останні не мають тієї спорідненості і послідовності, якщо хочете, «плавності» смислу, що передається, останнє продукує неоднорідність, непрогнозованість процесу його (смислу) інтерпретації. При цьому важливо розуміти, що останній як спосіб пізнання первинно навантажений соціальною матерією і носить культурно-історичний характер. Оскільки суб’єкт інтерпретації – завжди конкретно-історичний і історично всезагальний представник людства, який транслює перетворені форми історичної епохи в продукти духовного виробництва [25].

Варто відзначити, що під текстом ми розуміємо практично будь-який текстовий масив, графічна фіксованість або не фіксованість якого не впливає на його природу. Таким чином, текстом можна вважати і примітивніші форми організації словесної матерії. Для підтвердження наших думок відмітимо, що ще К. Леві-Стросс, досліджуючи множинні структури, дійшов висновку, що всі складні ідеї походять від стрижневих і гранично простих (в значенні подальшої неподільності): це ідеї Бога і його принципової протилежності – порожнечі. Так, проблема незнання, відсутності або замовчування, розглянута в культурологічному зрізі, знаходить глибоке обґрунтування в людській діяльності, в суспільному виробництві [25]. Тобто можна сказати, що будь-яка текстова тканина є межово простою за своєю суттю, оскільки в її основі лежить дуальне протиставлення, подібно до основи мови програмування, – одиниці і нуля, – де одиницю можна розглядати як звичний нам логічний Всесвіт; Бога, що вдихає смисл і значення руху кожної молекули. В той же час нуль видається нам чимось подібним до первинного хаосу, в якому немає ні напряму, ні глибини, а все однакове на перший погляд.

Загальновідомо, що категорійний тип мислення є продуктом соціальної еволюції, головним механізмом якої виступає специфічний для людини спосіб адаптації до зовнішнього світу [2]. Тобто можна зробити висновок, що сприйняття, розпізнавання й адаптація тощо – ланки одного ланцюжка, оскільки те, як ми бачимо і сприймаємо світ, зовсім не те, чим світ є. Так, сучасна людина взаємодіє з предметним і соціальним середовищем крізь призму знакової реальності. Її індивідуальна і соціальна свідомість більшою мірою опосередковано мовними й символічними, віртуальними і комп’ютерними світами. Життєвий світ віртуалізується, закономірності і мова такої реальності проникають в різноманітні сфери життєдіяльності особистості [8]. Подібно до окулярів, які людина носить на своєму тілі, смисли «лежать» у витоків функціонування її свідомості, оскільки характер, естетичні, кулінарні, етичні тощо уподобання такої істоти, її мотивація і таке інше зумовлені тими смислами, з якими вона зіткнулася (усвідомила, сприйняла, відторгнула тощо) до моменту, що зветься «зараз».

Природно, що соціальність є системною властивістю комунікації, яка виникає в умовах достатньої актуалізації трьох параметрів цього процесу: синхронізації, диференціації, ієрархії. При цьому комунікація, будучи фундаментом соціальності, є феноменом, що має властивості самоподібності (фрактальності) [20]. Однак вищезазначені три кити потребують більшої деталізації, зокрема – синхронізація, оскільки інші є загальновідомими: так, вона (синхронізація) є системною функцією такого процесу, оскільки для того, щоб комуніціювати нам необхідно мати спільну «платформу», яка слугує для того, щоб вибудувати на ній фундамент для спілкування. Це можуть бути просторова, гносеологічна, емпірична та інші локалізації, які стають основою для успішності комунікативного акту.

Показовим в цьому контексті ми вважаємо явище сміху, яке більше за інші потребує синхронізації. Останнє здається цілком природним, оскільки сміх – це певне естетичне відношення до дійсності, яке не піддається перекладу на логічну мову. Розширюючи об’єм сміхової дії («сміхового сліду»), М. Бахтін підводить його до амбівалентного карнавального простору. В останньому несподівано починає відчуватись «об’єм» сміху, його сила і зміст, в результаті чого розкриваються ситуації, в яких, з одного боку, рівень комізму зростає до максимуму, а з другого, навпаки, редукується до мінімуму [7]. Така варіативність комізму пов’язана з необхідним рівнем синхронізації: так, дотепні жарти на похороні не тільки не викличуть очікуваного ефекту радості й дружнього сміху, але і можуть спровокувати агресію. На противагу – яскраві, соковиті жарти в компанії старих приятелів завжди знайдуть вдячних слухачів, оскільки в цьому випадку індивідууми синхронізовані позалінгвістичними обставинами, соціальним оточенням й іншими факторами.

В цьому випадку показовою ми вважаємо думку Ф. Ніцше, який відмічав, що не існує реальності, яка не була б витлумачена, оскільки ми завжди маємо справу з теоретичним, а не емпіричним фактом. Окрім того, ми не повинні перетворювати процес інтерпретації в природній механізм, оскільки вона за своєю природою є не рефлексом, а рефлексією. Таким чином, можна сказати, що проблемі інтерпретації передує проблема виховання і самоосвіти суб’єкта [25]. Тобто успішність розпізнавання смислу і особливості його функціонування не тільки і не стільки психологічна, емоційна тощо проблема, особливість, скільки соціальна. Це пов’язано з тим, що позалінгвістичний контекст, численність лакун тощо створюють той «ритм, аромат і смислову багатоманітність символів» епохи, які дозволяють нам досягти успіху в цій справі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема соціальності висвітлена у дослідженнях: Г. Андреєва (соціальна психологія), Г. Антіпов (віртуальна соціальність), О. Бакланова (соціальне пізнання й соціальний конструктивізм), Ю. Березкін (семіотична концепція соціальності), Є. Гаврилов (класичні і некласичні інтерпретації соціальності), А. Гарник (амбівалентна природа соціальності), О. Гончарова (семіотика соціальної поведінки особистості), О. Дроботенко (ігрова соціальність), С. Іванеєв (соціокультурні основи освітнього процесу), А. Іванов (соціальність світу людини), В. Кемеров (полісуб’єктна соціальність), Б. Колодкін (соціальний контроль), І. Красавін (диференційна соціальність), В. Логвиненко (соціальна допомога), Д. Міхель (проблема тілесності), М. Мусійчук (знаковість і соціальність), О. Неклесса (нові форми соціальності), С. Православський (принцип соціальності та його трансформація), М. Прохоров (соціальність мислення), Д. Столяренко (правова соціалізація), Н. Суботіна (соціальність й смисл), О. Ситник (соціальність реклами), А. Хаялеєва (соціальність як умова герменевтичності), С. Храпов (віртуальна соціальність), К. Цетина Кнорр (об’єктна соціальність), І. Шмерліна (біологічні грані соціальності), Л. Яковлєв (відтінки смислу) та інші.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є розгляд соціальних основ функціонування смислу в художньому текст. Предметом – специфіка його взаємодії з позалінгвістичними особливостями як в осмислених, так і абсурдних художніх текстах.

Виклад основного матеріалу. На важливу, якщо не визначальну роль соціального в текстовій тканині нам вказує, першою чергою, те, що будь-які поведінкові «сценарії» вибудовуються за системою закономірностей, які структурують інтеріоризаційний соціокультурний досвід, останній же визначає рольові очікування й угоди, правила спілкування, упорядковуючи паттерни спілкування, відображення й інтерпретації комунікативних ситуацій, які реалізують можливість породження, конструювання соціальної реальності в процесі міжособистісного і групового спілкування [8]. Так, текст узагалі, текст художній – зокрема, є безпосередньою формою репрезентації соціального контракту (угоди), наочно демонструючи її конкретні форми реалізації. Не є винятком тут і абсурдний текст, за тим виключенням, що він, репрезентуючи соціальну угоду, дискредитує всі її постулати. Показовим в цьому плані є уривок з книги Р. Даля у перекладі В. Мороза за ред. О. Негребецького та І. Малковича:

 

– Цей водоспад надзвичайно важливий! – вів далі містер Вонка. – Він змішує шоколад! Розбовтує його! Колотить і збиває! Робить його легким і пінистим! Жодна фабрика на світі не змішує шоколад водоспадом! Але тільки так це можна зробити як належить! Тільки так! [9, с. 100].

 

Зрозуміло, що світ, власна свідомість і свідомість іншого розкривається людині через посередництво семіотичних структур, створюючи єдиний знаковий простір людського буття і свідомості – семіосферу, яка включає в себе суб’єктивний досвід в синтезі з інтеріоризованим і трансформованим у свідомості соціокультурним досвідом [8]. У згаданому уривку ми якраз можемо спостерегти розрив між суб’єктивним досвідом індивідуума і абсурдним текстовим фрагментом: перший накладається на другий, створюючи смислову інтерференцію (коливання).

Таким чином, на прикладі цього фрагменту, можна постулювати не просто розірваність смислового ланцюжка в цілому, але і наявність різноманітних смислових ланцюжків, які не мають залежності, що притаманна класичній (осмисленій) текстовій організації: у ній вони поєднуються, подібно до пазлу, створюючи єдину картинку. В цьому ж випадку ми можемо говорити про обмежену автономність смислових ланок, які самі по собі осмислені, але їх розташування робить їх не просто незрозумілими, але абсурдизованими. Так, ми можемо зрозуміти смисл кожної ланки («шоколад», «водоспад»), але поставлені поряд вони створюють явний розрив мови і реальності, дискредитуючи окреслені лексичні одиниці одна одною. Подібно до того, як у всіх різновидів сміху є одна незаперечна властивість: об’єктом сміхової рефлексії є щось негативне (реальність загрози, безсмисленість, деформація звичного, норми, словом, невідповідності, які розкриваються в ігровій формі в театрі, цирк або «життєвій сцені» [7].

Візьмемо інший уривок:

 – Швиденько йди в цех для помадок, – сказав умпа-лумпі містер Вонка, – а як прийдеш, візьми довгу палицю й добряче нею потицяй у великій шоколадомішалці. Думаю, він там. Але шукай добре! І не барися! Якщо він довго побуде в шоколадомішалці, то може перетекти в казан для помадок, а то вже буде катастрофа. Помадка стане неїстівна! [9, с. 118].

 Оволодіваючи «соціальною семантикою» і «соціальним синтаксисом» – системою соціокультурних значень і смислів, сукупністю норм і правил, за якими вибудовуються поведінкові комунікативні паттерни, особистість набуває здатності до регуляції і саморегуляції соціальної поведінки [8]. Природно, що текст видається в цьому світлі не тільки і не стільки продуктом мовомисленнєвої діяльності (оскільки діалог, полілог, монолог теж необхідно розглядати в цьому ж контексті), скільки продуктом культури, яка є квінтесенцією людської цивілізації, однак не в цілому, а по кожній окремій епосі. Так, суб’єкт вибудовується із забобонів (перед-розуміння), він детермінований культурним фоном (Г. Гарфінкель), мовою (в тому числі соціалектом), «символічним універсумом» [25].

Таким чином, можна сказати, що культура, як і людська історія, зайнята виробництвом смислів, в тому числі – й осмисленням даного і зримого. Тобто предметний, речовий і подієвий ряди – це не те, чим вони здаються, або не те, що ми бачимо, а те, що ми виділяємо як релевантне для нашої свідомості, сприймаємо, розуміємо, інтерпретуємо, наділяючи смислом. Соціальні норми, поведінкові стратегії і вікові стратифікації також є результатом культурного смислу, а тому в кожну епоху, в своїй ментальній картині вони будуть різними [8]. Саме тому смисл варто розглядати не в цілому – як смисловий ланцюжок або численні ланцюжки, а як окремі смислові ланки таких ланцюжків. Останнє не тільки підвищить точність і аргументованість аналізу текстових масивів, але і дозволить універсалізувати таке дослідження, внаслідок його адаптованості не тільки до осмислених, але і до абсурдних (безсмислених) продуктів людської цивілізації.

Зрозуміло, що світ традиційного смислу відкривається інтерпретатору лише тою мірою, в якій йому при цьому прояснюється власний світ [25]. Однак і світ смислу не традиційного (безсмисленого, абсурдного) проступає завдяки такому ж механізму: єдина різниця – такий процес є глибше вмотивованішим, а відтак – торкається первинних основ функціонування мови і речового світу, предмета і його назви. Так, проблема інтерпретації в герменевтиці немислима без розгляду суб’єкта тлумачення, оскільки він є основним актором, «героєм» інтерпретаційної діяльності [25]. Така антропоцентричність, сконцентрованість на індивідуумі, безперечно, впливає не тільки на хід дослідження, його результати, але і на наше їх інтерпретування. Тобто, можна сказати, що ми потрапляємо на хитку поверхню, через яку ризикуємо провалитись в надлишкову суб’єктивність або в задекларовану, показову неспіввідносність з тим, що ми досліджуємо.

Висновки. Мова, за своєю суттю, є соціальним інструментом, адже у цілому вона покликана виконувати не стільки інформативну, скільки кооперуючу функцію. В давнину вірили, що знати ім’я (смисл) – це значить мати над ним владу, владу практично нічим не лімітовану. При цьому природно, що будь-який текст, незалежно від своєї природи (осмисленої або неосмисленої), має соціальне підґрунтя: якщо в традиційному смислі вона очевидна (до прикладу, репрезентація вікторіанської розміреності в текстах авторів-очевидців), то в нетрадиційному – більш ніж прихована, її слід раз у раз обривається, а з наявного – лише точки, маркери, які наче натякають на можливість розгортання смислових варіацій.

Російський філософ, перекладач і лінгвіст В. Бібіхін відмічає, що будь-яка мова в своїй основі бінарна – складається зі слова і мовчання. Другий компонент – це не (завжди) відсутність якогось смислу, значення. Завдяки здатності до вибору, в людській мові завжди присутні деякі розриви, лакуни питань і просто «живе життя» [25]. Якщо продовжувати ідею Бібіхіна, то смисл можна уявити як слово, а абсурд – як мовчання, однак слово не таке уже й однозначне, як може здатись на перший погляд, а мовчання – це не просто відсутність слова, але недомовленість, яка містить набагато більше слів, але прихованих.

Перспективою цього дослідження є абсолютно новий погляд на питання лінгвістики (семантики, фразеології тощо), культурології, філософії, літературознавства і тому подібного, який характеризується не комплексним, а скоріше, локалізованим вивченням смислових ланок. Останнє дозволить не тільки надалі перейти від малих смислових форм (ланки) до більших (смислових ланцюжків, смислових осередків тощо), але і характеризується міжпредметністю, що, звичайно ж, збагатить науку в цілому, розвиваючи кожну з її галузей паралельно.

 

Література

  1. 1. Андреева Г. М. Социальная психология : [электронный ресурс] / Г. М. Андреева // Факультет соціології / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://www.socd.univ.kiev.ua/LIB/PUB/A/ANDREEVA/sp.pdf. – Название с экрана.
  2. Антипов Г. А. Категория виртуальной социальности и ее онтологический статус в социологическом знании : [электронный ресурс] / Г. А. Антипов, Д. Б. Литвинцев // Научная библиотека Челябинского государственного университета. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://www.lib.csu.ru/vch/212/020.pdf. – Название с экрана.
  3. Бакланова О. А. Исследование социальности как методологическая проблема социального познания : [электронный ресурс] / О. А. Бакланова, И. С. Бакланов // Гуманитарные и социальные науки. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://hses-online.ru/2014/02/021.pdf. – Название с экрана.
  4. Бакланова О. А. Современная российская социальность в контексте социального конструкционизма : [электронный ресурс] / О. А. Бакланова, И. С. Бакланов // Институт философии Российской Академии Наук. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://iph.ras.ru/uplfile/root/biblio/vst/2013-2014/12.pdf. – Название с экрана.
  5. 5. Березкин Ю. М. Семиотическая концепция социальности: постановка проблемы. Онтологическая проблематика в социологической теории : [электронный ресурс] / Ю. М. Березкин // Персональный сайт Ю. М. Березкина. – Электрон. данные. – Режим доступа: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0CBsQFjAAahUKEwjxw7W88-DIAhWr8HIKHRoaBRI&url=http%3A%2F%2Fberezkin.info%2Fwp-content%2Fuploads%2F2011%2F03%2FShmerlina.pdf&usg=AFQjCNEq3YSyu4tEfF1dpAFksso1pm1MlQ&bvm=bv.105841590,d.bGQ. – Название с экрана.
  6. Гаврилов Е. О. Проблема социальности в контексте классических и неклассических интерпретаций : [электронный ресурс] / Е. О. Гаврилов // КИБЕРЛЕНИНКА. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/problema-sotsialnosti-v-kontekste-klassicheskih-i-neklassicheskih-interpretatsiy. – Название с экрана.
  7. Гарник А. В. Об амбивалентной природе карнавального измерения смеха : [электронный ресурс] / А. В. Гарник, В. Б. Окороков // ДОКСА: збірник наукових праць з філософії та філології. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://doxa.onu.edu.ua/Doxa1/12-15.pdf. – Название с экрана.
  8. Гончарова О. М. Методология междисциплинарного исследования семиотики социального поведения личности в постиндустриальную эпоху : [электронный ресурс] / О. М. Гончарова, Н. Н. Королева // КИБЕРЛЕНИНКА. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/metodologiya-mezhdistsiplinarnogo-issledovaniya-semiotiki-sotsialnogo-povedeniya-lichnosti-v-postindustrialnuyu-epohu. – Название с экрана.
  9. Дал Р. Чарлі і шоколадна фабрика / Р. Дал; пер. з англ. В. Мороза за ред. О. Негребецького та І. Малковича. – К.: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2009. – 240 с.
  10. Дроботенко О. А. Игровая социальность: правила и ритуалы виртуальной коммуникации : [электронный ресурс] / О. А. Дроботенко // Таврический национальный университет имени В. И. Вернадского. Научно-исследовательская часть. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://www.science.crimea.edu/zapiski/2010/philos_kulturol/uch_23_1kult/21_drobotenko.pdf. – Название с экрана.
  11. 11. Иванеев С. В. Социокультурные основы образовательного процесса : [электронный ресурс] / С. В. Иванеев // Вестник ВолГУ. Серия 7. Социология и социальные технологии. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://psst.jvolsu.com/attachments/article/739/3_Ivaneev.pdf. – Название с экрана.
  12. 12. Иванов А. Н. Мир человека: от индивидуальности к социальности : [электронный ресурс] / А. Н. Иванов // Вестник Оренгбургского государственного университета. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://vestnik.osu.ru/2005_1/9.pdf. – Название с экрана.
  13. Кемеров В. Е. Толерантность и полисубъектная социальность : [электронный ресурс] / В. Е. Кемеров // Уральский федеральный университет имени первого Президента России Б. Н. Ельцина. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://elar.urfu.ru/bitstream/10995/29134/1/mion_2001_08.pdf. – Название с экрана.
  14. Колодкин Б. В. Инстинкты и «социальный контроль»: социально-философский анализ : [электронный ресурс] / Б. В. Колодкин // Севастопольский государственный университет. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://sevntu.com.ua/jspui/bitstream/123456789/4598/1/115_05.pdf. – Название с экрана.
  15. 15. Красавин И. В. Концепция дифференциальной социальности : [электронный ресурс] / И. В. Красавин // Уральский федеральный университет имени первого Президента России Б. Н. Ельцина. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://elar.urfu.ru/bitstream/10995/18389/1/iuro-2011-91-03.pdf. – Название с экрана.
  16. 16. Логвиненко В. М. Соціальна допомога як реалізація сенсу життя : [електронний ресурс] / В. М. Логвиненко // Віртуальний університет ЛДУ БЖД. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=5&cad=rja&uact=8&ved=0CDIQFjAEahUKEwii-MmywtjIAhVE1SwKHVCYC-A&url=http%3A%2F%2Fubgd.lviv.ua%2Fmoodle%2Fpluginfile.php%2F14596%2Fmod_folder%2Fcontent%2F0%2F2013_2%2FLog2013_2_6.pdf%3Fforcedownload%3D1&usg=AFQjCNHcM5LL14Itwl_yJ5avp8omW-6_Lg&bvm=bv.105841590,d.bGg. – Назва з екрана.
  17. 17. Михель Д. В. Жан-Люк Нанси в мире corpus’a : [электронный ресурс] / Д. В. Михель // Философская Самара. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://www.phil63.ru/zhan-lyuk-nansi-v-mire-corpusa. – Название с экрана.
  18. 18. Мусийчук М. В. Нерасторжимость знаковости и социальности в индивидуальном и общественном сознании как аксиологический механизм юморам : / М. В. Мусийчук // Новосибирский государственный университет. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://www.nsu.ru/xmlui/bitstream/handle/nsu/7011/05.pdf. – Название с экрана.
  19. 1Неклесса А. Кризис современного мира: новые формы социальности : [электронный ресурс] / А. Неклесса // Интелрос. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://www.intelros.ru/pdf/neklessa_kriszis_sovremennogo_mira.pdf. – Название с экрана.
  20. 20. Православский С. С. Принцип социальности и его трансформация в информационном обществе : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филос. наук : 09.00.11 – Социальная философия / С. С. Православский; Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение профессионального образования «Воронежский государственный университет». – Воронеж, 2015. – 17 с.
  21. 2Прохоров М. М. Мировоззренческая метаморфоза Н. В. Гоголя и социальность мышления : [электронный ресурс] / М. М. Прохоров // Журнал «Философия и космология». – Электрон. данные. – Режим доступа: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0CBsQFjAAahUKEwjm2JX_8uDIAhWk_HIKHUpPBOI&url=http%3A%2F%2Fispcjournal.org%2Fjournals%2F2014%2Fprohotov.pdf&usg=AFQjCNE20xqdonPACMhLZL_zBl22t0eirQ&bvm=bv.105841590,d.bGQ. – Название с экрана.
  22. 22. Столяренко Д. В. Правовая социализация как формирование индивидной социальности : [электронный ресурс] / Д. В. Столяренко // Теория и практика общественного развития: международный научный журнал. – Электрон. данные. – Режим доступа: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&cad=rja&uact=8&ved=0CCMQFjABahUKEwiNt92V9ODIAhUFj3IKHbgqB50&url=http%3A%2F%2Fteoria-practica.ru%2Frus%2Ffiles%2Farhiv_zhurnala%2F2011%2F2%2Ffil%25D0%25BEs%25D0%25BEfiy%25D0%25B0%2Fstolyarenko-d.pdf&usg=AFQjCNF8h6MRkLamQ7sPOgObcrNcnAN45g&bvm=bv.105841590,d.bGQ. – Название с экрана.
  23. 23. Субботина Н. Д. Социальность и смысл в обществе и природе : [электронный ресурс] / Н. Д. Субботина // КИБЕРЛЕНИНКА. – Электрон. данные. – Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/sotsialnost-i-smysl-v-obschestve-i-prirode. – Название с экрана.
  24. Сытник О. Г. Бренды и власть: социальность рекламы как функция заботы о потребителях : [электронный ресурс] / О. Г. Сытник // Харківська державна академія дизайну і мистецтв. – Электрон. данные. – Режим доступа: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0CB0QFjAAahUKEwjy24XK9ODIAhXDv3IKHU9MA00&url=http%3A%2F%2Fwww.ksada.org%2Fpdf%2Fv2014-06-18-sytnyk.pdf&usg=AFQjCNFgiYPxD5jQxP2YIptrk4JYP7DpfQ&bvm=bv.105841590,d.bGQ. – Название с экрана.
  25. 25. Хаялеева А. К. Социальность как условие герменевтичности : [электронный ресурс] / А. К. Хаялеева // Школа философии. – Электрон. данные. – Режим доступа: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0CBsQFjAAahUKEwjM5vie9eDIAhUidXIKHWzkDQI&url=http%3A%2F%2Fphil.hse.ru%2Fdata%2F2014%2F04%2F11%2F1321101406%2F%25D0%25A5%25D0%25B0%25D1%258F%25D0%25BB%25D0%25B5%25D0%25B5%25D0%25B2%25D0%25B0%2520%25D0%2590.%25D0%259A.%2520%25D0%25A1%25D0%25BE%25D1%2586%25D0%25B8%25D0%25B0%25D0%25BB%25D1%258C%25D0%25BD%25D0%25BE%25D1%2581%25D1%2582%25D1%258C%2520%25D0%25BA%25D0%25B0%25D0%25BA%2520%25D1%2583%25D1%2581%25D0%25BB%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25B8%25D0%25B5%2520%25D0%25B3%25D0%25B5%25D1%2580%25D0%25BC%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25B5%25D0%25B2%25D1%2582%25D0%25B8%25D1%2587%25D0%25BD%25D0%25BE%25D1%2581%25D1%2582%25D0%25B8.pdf&usg=AFQjCNEVNd91ueWgTflZqHg8FLLdC3As3g&bvm=bv.105841590,d.bGQ. – Название с экрана.
  26. 2Храпов С. А. Виртуальная социальность: социокультурный анализ : [электронный ресурс] / С. А. Храпов, А. С. Новиков // Издательство «Грамота». – Электрон. данные. – Режим доступа: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&cad=rja&uact=8&ved=0CB0QFjABahUKEwjmur3A-ODIAhWGhHIKHU4oCU0&url=http%3A%2F%2Fscjournal.ru%2Farticles%2Fissn_1997-292X_2013_7-2_53.pdf&usg=AFQjCNFuBIypwnWHsJaA5UHlj02S8UQ19A&bvm=bv.105841590,d.bGQ. – Название с экрана.
  27. 2Цетина Кнорр К. Объектная социальность: общественные отношения в постсоциальных обществах знания : [электронный ресурс] / К. Кнорр Цетина // ЭСМ: Федеральный образовательный портал. – Электрон. данные. – Режим доступа: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0CBsQFjAAahUKEwiiqNXZ-ODIAhWCs3IKHRSsB98&url=http%3A%2F%2Fecsocman.hse.ru%2Fdata%2F219%2F876%2F1219%2F006_Knorr_Tsetina_101-124.pdf&usg=AFQjCNHsuipBePMJgL9hP4MjyGkEBdL1oQ&bvm=bv.105841590,d.bGQ. – Название с экрана.
  28. 2Шмерлина И. А. Биологические грани социальности: Очерки о природных предпосылках социального поведения человека / И. А. Шмерлина. – М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2013. – 200 с.
  29. 29. Яковлев Л. С. Оттенки смысла / Л. С. Яковлев // Наука о культуре в перспективе «digital humanities» : Материалы Международной конференции 3-4 октября 2013 г., Санкт-Петербург / под. ред. Л. В. Никифоровой. – СПб.: Астерион, 2013. – С. 121–128.

 

References

  1. Andreeva G. M. Social'naja psihologija : [jelektronnyj resurs] / G. M. Andreeva // Fakul'tet socіologії / Kiїvs'kij nacіonal'nij unіversitet іmenі Tarasa Shevchenka. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: http://www.socd.univ.kiev.ua/LIB/PUB/A/ANDREEVA/sp.pdf. – Nazvanie s jekrana.
  2. Antipov G. A. Kategorija virtual'noj social'nosti i ee ontologicheskij status v sociologicheskom znanii : [jelektronnyj resurs] / G. A. Antipov, D. B. Litvincev // Nauchnaja biblioteka Cheljabinskogo gosudarstvennogo universiteta. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: http://www.lib.csu.ru/vch/212/020.pdf. – Nazvanie s jekrana.
  3. Baklanova O. A. Issledovanie social'nosti kak metodologicheskaja problema social'nogo poznanija : [jelektronnyj resurs] / O. A. Baklanova, I. S. Baklanov // Gumanitarnye i social'nye nauki. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: http://hses-online.ru/2014/02/021.pdf. – Nazvanie s jekrana.
  4. Baklanova O. A. Sovremennaja rossijskaja social'nost' v kontekste social'nogo konstrukcionizma : [jelektronnyj resurs] / O. A. Baklanova, I. S. Baklanov // Institut filosofii Rossijskoj Akademii Nauk. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: http://iph.ras.ru/uplfile/root/biblio/vst/2013-2014/12.pdf. – Nazvanie s jekrana.
  5. Berezkin Ju. M. Semioticheskaja koncepcija social'nosti: postanovka problemy. Ontologicheskaja problematika v sociologicheskoj teorii : [jelektronnyj resurs] / Ju. M. Berezkin // Personal'nyj sajt Ju. M. Berezkina. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0CBsQFjAAahUKEwjxw7W88-DIAhWr8HIKHRoaBRI&url=http%3A%2F%2Fberezkin.info%2Fwp-content%2Fuploads%2F2011%2F03%2FShmerlina.pdf&usg=AFQjCNEq3YSyu4tEfF1dpAFksso1pm1MlQ&bvm=bv.105841590,d.bGQ. – Nazvanie s jekrana.
  6. Gavrilov E. O. Problema social'nosti v kontekste klassicheskih i neklassicheskih interpretacij : [jelektronnyj resurs] / E. O. Gavrilov // KIBERLENINKA. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: http://cyberleninka.ru/article/n/problema-sotsialnosti-v-kontekste-klassicheskih-i-neklassicheskih-interpretatsiy. – Nazvanie s jekrana.
  7. Garnik A. V. Ob ambivalentnoj prirode karnaval'nogo izmerenija smeha : [jelektronnyj resurs] / A. V. Garnik, V. B. Okorokov // DOKSA: zbіrnik naukovih prac' z fіlosofії ta fіlologії. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: http://doxa.onu.edu.ua/Doxa1/12-15.pdf. – Nazvanie s jekrana.
  8. Goncharova O. M. Metodologija mezhdisciplinarnogo issledovanija semiotiki social'nogo povedenija lichnosti v postindustrial'nuju jepohu : [jelektronnyj resurs] / O. M. Goncharova, N. N. Koroleva // KIBERLENINKA. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: http://cyberleninka.ru/article/n/metodologiya-mezhdistsiplinarnogo-issledovaniya-semiotiki-sotsialnogo-povedeniya-lichnosti-v-postindustrialnuyu-epohu. – Nazvanie s jekrana.
  9. Dal R. Charlі і shokoladna fabrika / R. Dal; per. z angl. V. Moroza za red. O. Negrebec'kogo ta І. Malkovicha. – K.: «A-BA-BA-GA-LA-MA-GA», 2009. – 240 s.
  10. Drobotenko O. A. Igrovaja social'nost': pravila i ritualy virtual'noj kommunikacii : [jelektronnyj resurs] / O. A. Drobotenko // Tavricheskij nacional'nyj universitet imeni V. I. Vernadskogo. Nauchno-issledovatel'skaja chast'. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: http://www.science.crimea.edu/zapiski/2010/philos_kulturol/uch_23_1kult/21_drobotenko.pdf. – Nazvanie s jekrana.
  11. Ivaneev S. V. Sociokul'turnye osnovy obrazovatel'nogo processa : [jelektronnyj resurs] / S. V. Ivaneev // Vestnik VolGU. Serija 7. Sociologija i social'nye tehnologii. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: http://psst.jvolsu.com/attachments/article/739/3_Ivaneev.pdf. – Nazvanie s jekrana.
  12. Ivanov A. N. Mir cheloveka: ot individual'nosti k social'nosti : [jelektronnyj resurs] / A. N. Ivanov // Vestnik Orengburgskogo gosudarstvennogo universiteta. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: http://vestnik.osu.ru/2005_1/9.pdf. – Nazvanie s jekrana.
  13. Kemerov V. E. Tolerantnost' i polisub#ektnaja social'nost' : [jelektronnyj resurs] / V. E. Kemerov // Ural'skij federal'nyj universitet imeni pervogo Prezidenta Rossii B. N. El'cina. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: http://elar.urfu.ru/bitstream/10995/29134/1/mion_2001_08.pdf. – Nazvanie s jekrana.
  14. Kolodkin B. V. Instinkty i «social'nyj kontrol'»: social'no-filosofskij analiz : [jelektronnyj resurs] / B. V. Kolodkin // Sevastopol'skij gosudarstvennyj universitet. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: http://sevntu.com.ua/jspui/bitstream/123456789/4598/1/115_05.pdf. – Nazvanie s jekrana.
  15. Krasavin I. V. Koncepcija differencial'noj social'nosti : [jelektronnyj resurs] / I. V. Krasavin // Ural'skij federal'nyj universitet imeni pervogo Prezidenta Rossii B. N. El'cina. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: http://elar.urfu.ru/bitstream/10995/18389/1/iuro-2011-91-03.pdf. – Nazvanie s jekrana.
  16. Logvinenko V. M. Socіal'na dopomoga jak realіzacіja sensu zhittja : [elektronnij resurs] / V. M. Logvinenko // Vіrtual'nij unіversitet LDU BZhD. – Elektron. danі. – Rezhim dostupu: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=5&cad=rja&uact=8&ved=0CDIQFjAEahUKEwii-MmywtjIAhVE1SwKHVCYC-A&url=http%3A%2F%2Fubgd.lviv.ua%2Fmoodle%2Fpluginfile.php%2F14596%2Fmod_folder%2Fcontent%2F0%2F2013_2%2FLog2013_2_6.pdf%3Fforcedownload%3D1&usg=AFQjCNHcM5LL14Itwl_yJ5avp8omW-6_Lg&bvm=bv.105841590,d.bGg. – Nazva z ekrana.
  17. Mihel' D. V. Zhan-Ljuk Nansi v mire corpus’a : [jelektronnyj resurs] / D. V. Mihel' // Filosofskaja Samara. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: http://www.phil63.ru/zhan-lyuk-nansi-v-mire-corpusa. – Nazvanie s jekrana.
  18. Musijchuk M. V. Nerastorzhimost' znakovosti i social'nosti v individual'nom i obshhestvennom soznanii kak aksiologicheskij mehanizm jumoram : / M. V. Musijchuk // Novosibirskij gosudarstvennyj universitet. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: http://www.nsu.ru/xmlui/bitstream/handle/nsu/7011/05.pdf. – Nazvanie s jekrana.
  19. Neklessa A. Krizis sovremennogo mira: novye formy social'nosti : [jelektronnyj resurs] / A. Neklessa // Intelros. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: http://www.intelros.ru/pdf/neklessa_kriszis_sovremennogo_mira.pdf. – Nazvanie s jekrana.
  20. Pravoslavskij S. S. Princip social'nosti i ego transformacija v informacionnom obshhestve : avtoref. dis. na soiskanie nauch. stepeni kand. filos. nauk : 09.00.11 – Social'naja filosofija / S. S. Pravoslavskij; Federal'noe gosudarstvennoe bjudzhetnoe obrazovatel'noe uchrezhdenie professional'nogo obrazovanija «Voronezhskij gosudarstvennyj universitet». – Voronezh, 2015. – 17 s.
  21. Prohorov M. M. Mirovozzrencheskaja metamorfoza N. V. Gogolja i social'nost' myshlenija : [jelektronnyj resurs] / M. M. Prohorov // Zhurnal «Filosofija i kosmologija». – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0CBsQFjAAahUKEwjm2JX_8uDIAhWk_HIKHUpPBOI&url=http%3A%2F%2Fispcjournal.org%2Fjournals%2F2014%2Fprohotov.pdf&usg=AFQjCNE20xqdonPACMhLZL_zBl22t0eirQ&bvm=bv.105841590,d.bGQ. – Nazvanie s jekrana.
  22. Stoljarenko D. V. Pravovaja socializacija kak formirovanie individnoj social'nosti : [jelektronnyj resurs] / D. V. Stoljarenko // Teorija i praktika obshhestvennogo razvitija: mezhdunarodnyj nauchnyj zhurnal. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&cad=rja&uact=8&ved=0CCMQFjABahUKEwiNt92V9ODIAhUFj3IKHbgqB50&url=http%3A%2F%2Fteoria-practica.ru%2Frus%2Ffiles%2Farhiv_zhurnala%2F2011%2F2%2Ffil%25D0%25BEs%25D0%25BEfiy%25D0%25B0%2Fstolyarenko-d.pdf&usg=AFQjCNF8h6MRkLamQ7sPOgObcrNcnAN45g&bvm=bv.105841590,d.bGQ. – Nazvanie s jekrana.
  23. Subbotina N. D. Social'nost' i smysl v obshhestve i prirode : [jelektronnyj resurs] / N. D. Subbotina // KIBERLENINKA. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: http://cyberleninka.ru/article/n/sotsialnost-i-smysl-v-obschestve-i-prirode. – Nazvanie s jekrana.
  24. Sytnik O. G. Brendy i vlast': social'nost' reklamy kak funkcija zaboty o potrebiteljah : [jelektronnyj resurs] / O. G. Sytnik // Harkіvs'ka derzhavna akademіja dizajnu і mistectv. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0CB0QFjAAahUKEwjy24XK9ODIAhXDv3IKHU9MA00&url=http%3A%2F%2Fwww.ksada.org%2Fpdf%2Fv2014-06-18-sytnyk.pdf&usg=AFQjCNFgiYPxD5jQxP2YIptrk4JYP7DpfQ&bvm=bv.105841590,d.bGQ. – Nazvanie s jekrana.
  25. Hajaleeva A. K. Social'nost' kak uslovie germenevtichnosti : [jelektronnyj resurs] / A. K. Hajaleeva // Shkola filosofii. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0CBsQFjAAahUKEwjM5vie9eDIAhUidXIKHWzkDQI&url=http%3A%2F%2Fphil.hse.ru%2Fdata%2F2014%2F04%2F11%2F1321101406%2F%25D0%25A5%25D0%25B0%25D1%258F%25D0%25BB%25D0%25B5%25D0%25B5%25D0%25B2%25D0%25B0%2520%25D0%2590.%25D0%259A.%2520%25D0%25A1%25D0%25BE%25D1%2586%25D0%25B8%25D0%25B0%25D0%25BB%25D1%258C%25D0%25BD%25D0%25BE%25D1%2581%25D1%2582%25D1%258C%2520%25D0%25BA%25D0%25B0%25D0%25BA%2520%25D1%2583%25D1%2581%25D0%25BB%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25B8%25D0%25B5%2520%25D0%25B3%25D0%25B5%25D1%2580%25D0%25BC%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25B5%25D0%25B2%25D1%2582%25D0%25B8%25D1%2587%25D0%25BD%25D0%25BE%25D1%2581%25D1%2582%25D0%25B8.pdf&usg=AFQjCNEVNd91ueWgTflZqHg8FLLdC3As3g&bvm=bv.105841590,d.bGQ. – Nazvanie s jekrana.
  26. Hrapov S. A. Virtual'naja social'nost': sociokul'turnyj analiz : [jelektronnyj resurs] / S. A. Hrapov, A. S. Novikov // Izdatel'stvo «Gramota». – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&cad=rja&uact=8&ved=0CB0QFjABahUKEwjmur3A-ODIAhWGhHIKHU4oCU0&url=http%3A%2F%2Fscjournal.ru%2Farticles%2Fissn_1997-292X_2013_7-2_53.pdf&usg=AFQjCNFuBIypwnWHsJaA5UHlj02S8UQ19A&bvm=bv.105841590,d.bGQ. – Nazvanie s jekrana.
  27. Cetina Knorr K. Ob#ektnaja social'nost': obshhestvennye otnoshenija v postsocial'nyh obshhestvah znanija : [jelektronnyj resurs] / K. Knorr Cetina // JeSM: Federal'nyj obrazovatel'nyj portal. – Jelektron. dannye. – Rezhim dostupa: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0CBsQFjAAahUKEwiiqNXZ-ODIAhWCs3IKHRSsB98&url=http%3A%2F%2Fecsocman.hse.ru%2Fdata%2F219%2F876%2F1219%2F006_Knorr_Tsetina_101-124.pdf&usg=AFQjCNHsuipBePMJgL9hP4MjyGkEBdL1oQ&bvm=bv.105841590,d.bGQ. – Nazvanie s jekrana.
  28. Shmerlina I. A. Biologicheskie grani social'nosti: Ocherki o prirodnyh predposylkah social'nogo povedenija cheloveka / I. A. Shmerlina. – M.: Knizhnyj dom «LIBROKOM», 2013. – 200 s.
  29. Jakovlev L. S. Ottenki smysla / L. S. Jakovlev // Nauka o kul'ture v perspektive «digital humanities» : Materialy Mezhdunarodnoj konferencii 3-4 oktjabrja 2013 g., Sankt-Peterburg / pod. red. L. V. Nikiforovoj. – SPb.: Asterion, 2013. – S. 121–128.

 

А. В. Довгань 

 Социальные основы функционирования смысла

в художественном тексте

 Аннотация. В статье исследуются социальные основы функционирования смысла в художественном тексте, а также специфика его роли как в осмысленных, так и абсурдных художественных текстах.

Кроме того, репрезентированы авторские мысли про анализ смысла художественного текста, который состоит в исследовании отдельных звеньев, которые рассматриваются как единицы анализа, поскольку они: обладают определенной автономностью по отношению ко всей смысловой цепочке; это более чем продуктивно в случае разного рода текстов, в том числе и абсурдных, поскольку последние не имеют той сродности и последовательности, «плавности» передаваемого смысла, что продуцирует неоднородность, не прогнозируемость процесса его (смысла) интерпретации.

Перспективой данного исследования является абсолютно новый взгляд на вопросы лингвистики (семантики, фразеологии и тому подобного), культурологии, философии, литературоведения и так далее, который характеризуется не комплексным, а, скорее, локализированным изучением смысловых звеньев. Последнее позволит не только впоследствии перейти от малых смысловых форм (звена) к большим (смысловым цепочкам, смысловым средоточиям и прочим), но и характеризуется межпредметностью, что, конечно же, обогатит науку в целом, развивая каждую из ее отраслей параллельно.

Ключевые слова: социальность, смысл, функционирование смысла, художественные тексты.

 

 

А. Dovgan 

Leading bibliographer scientific library of Managerial Staff of Culture and Arts,

candidate of philology

А. В. Довгань 

ведущий библиограф научной библиотеки Национальной академии руководящих кадров культуры и искусств, кандидат филологических наук

О. В. Довгань 

провідний бібліограф наукової бібліотеки Національної академії керівних

кадрів культури і мистецтв, кандидат філологічних наук