До питання про багатофункціональність глиняних жіночих статуеток у релігійному культі Трипільського населення
(За матеріалами пам'яток північно-східного Передкарпаття)

© Ігор КОЧКІН

Підтримуючи прийняту загальною більшістю українських та зарубіжних дослідників концепцію про використання глиняних жіночих статуеток у землеробсько-скотарському культі трипільців (О.В. Антонова, Т.Г.Мовша, А.П.Погожева, Б.О.Рибаков , О.В. Цвек та інш.) [1, 8, 9, 10, 13], звернемо увагу на окремі аспекти їх безпосереднього використання.
В археологічній літературі досить змістовно розглядається питання багатофункціональності глиняних жіночих статуеток . О.В. Антонова відзначає складність вирішення питання про конкретне значення статуеток окремих груп і типів, обумовлене різноманітністю і складністю обрядів, магічних дій, при зовнішній схожості культів, які розкрити майже неможливо [ 1, 95].

Розглядаючи антропоморфну скульптуру давніх землеробів Передньої і Середньої Азії, О.В.Антонова наводить гіпотези англійського дослідника П. Дж. Укко, який розглядав проблеми семантики і призначення статуеток неолітичного та енеолітичного часу з пам'яток Єгипту, Криту і Передньої Азії. Зокрема, виділені такі функції: статуетки-ляльки для магічних дій (симпатійна магія); зображення, що не мають статевих ознак, які були повязані з магічними діями для надбання потомства; окремі фігурки з Південного Убейду, знайдені у похованнях, розцінюються як ініціальні (для навчання), а також як магічні ляльки; убейдські статуетки, знайдені на поселеннях, визначаються як зображення богів або ж як ляльки; статуетки з поховань додинастійного Єгипту вважаються частиною майна померлого, зображенням близнюка похованого, статуетками для навчання, ляльками, фігурками типу ушебті [ 1, 94-95].

Для визначення функціонального призначення трипільських статуеток дослідники звертають увагу на необхідність спостереження за місцерозташуванням предметів пластики на пам'ятці. А.П.Погожева на основі вивчення топографії знахідок пластики виділяє сім можливих функцій антропоморфних статуеток. Серед них згадуються :

1.Збереження будинку з усіма його жителями (місцезнаходження статуеток під підлогою).
2.Збереження домашнього вогнища (біля пічки).
3.Співучасть у виробничому процесі розтирання зерна (біля зернотерок).
4.Можливо, охорона їжі (в посудинах).
5.Супровід померлих з метою допомоги у відродженні (в похованнях).
6.Посередництво між людьми і божествами (в позі оранти).
7.Присутність на спеціальних культових місцях і вимостках [9, 115]. В.І.Балабіна також наполягає на необхідності врахування археологічного контексту їх знаходження для вияснення функцій статуеток [2, 142-146].

Вважаючи фіксацію місцезнаходження глиняних статуеток на пам'ятці першочерговим етапом у встановленні її функцій, звертаємо увагу і на необхідність врахування особливостей форми статуетки, про що також неодноразово згадувалось в археологічній літературі, а також деяких інших критеріїв. Тобто, думаємо, що не достатньо тільки одної прив'язки до місця знахідки пластики. Вважаємо важливим враховувати цілий комплекс прикмет:

а) місцерозташування статуетки на пам'ятці;
б) форма статуетки;
в) особливості глиняного тіста, наявність певних домішок.

На трипільських пам'ятках північно-східного Передкарпаття у межах жител та поза ними трапляються антропоморфні статуетки , нижня частина ніг яких моделювалася у формі конусу.
В.М.Конопля припускає , що такі глиняні жіночі фігурки використовувалися у сезонних землеробських обрядах трипільців, причому статуетки втикалися в землю або встановлювалися на спеціальних підставках з гніздами для ніг, після чого на них клали перший коровай хліба [4, 102].

Заслуговує на увагу інша обрядова традиція трипільців, пов'язана із землеробсько-скотарським культом, котра відмічалася на кількох поселеннях північно-східного Передкарпаття, зокрема на поселеннях Одаїв, Хом"яківка-1. Значна частина знайдених статуеток розколота не тільки поперек, й уздовж - причому розділені ноги і таз, іноді частина живота. За даними А.П.Погожевої більшість статуеток середнього етапу Трипілля фрагментовані, а кількість відносно цілих фігурок з невеликими сколами складає всього 8% [9, 50]. Пошкоджені статуетки були розколоті не тільки поперек, але й вздовж, що може статися тільки при штучній деформації статуеток. Такий спеціальний обряд розколювання статуеток міг відбуватися під час свят землеробського або скотарського річного циклу. Про сезонні обряди умертвіння духа хліба або його представників у європейських культах, пов"язаних із жнивами, згадує Д.Д.Фрезер [12, 398]. У Литві в ролі вбитого духа виступала маріонетка. З хлібного колосся виготовляли жіночу фігурку, її одягали і вкладали під снопами, котрі збиралися обмолотити в останню чергу. Молотильщик, який вдаряв останнім, "вбивав Стару" [12, 400].

Статуетки, які були використані в таких обрядах, напевно, втрачали свою сакральність і тому їх уламки трапляються у різноманітних місцях як у житлах, так і за їх межами [ 2, 142 ].

Ще один мало відомий тип жіночої глиняної пластики знайдений на Хом'яківському поселенні. Цей тип статуеток попередньо можна визначити як барельєфний, оскільки рельєфною є тільки передня частина статуетки, а задня характеризується відсутністю рельєфу, що засвідчує поперечний і повздовжний її розрізи. Краще збережена статуетка такого типу знайдена на поселенні Вікторів [ 7, 300-301]. Ця барельєфна статуетка була зламана нижче талії в ділянці стегон, причому добре зберіглася її верхня частина. Крім двох достатньо великих отворів на голові, якими передані очі, на статуетці також зроблено два наскрізних отвори у ділянці плечового поясу і чотири отвори у ділянці стегон. Наскрізні отвори знаходяться на найбільш виступаючих ділянках тіла. При розгляді повздовжнього розрізу статуеток такого типу, спостерігається увігнутість задньої поверхні.

Досить вигнута задня поверхня статуетки, а також наскрізні отвори, зроблені як на голові так і на плечах статуетки наштовхують на думку про можливість нашивання таких статуеток на одяг. Увігнутість задньої поверхні таких статуеток передбачає, таким чином, їх носіння на опуклій частині тіла. Такою частиною тіла нам вбачається живіт вагітної жінки. Щодо безпосереднього використання цього типу глиняних жіночих статуеток одним з перших у приватній бесіді висловив думку Ю.М.Малєєв. Нашивання на одяг зооморфних зображень у трипільців зафіксоване на пам'ятках пізнього етапу розвитку культури ( дві кістяні пластинки у формі голови бика, одна з них з гравіюванням у вигляді жіночої фігурки, з печери Вертеба (Більче Золоте-Вертеба) [14, табл.LXXIV, 15; 11, 57]. Про те, що ранні землероби звертали більше уваги на вагітність або на сам процес народження, а не на виходжування дитини, тому що для первісних хліборобів жінка, її плід, народження нею нового життя були важливим магічним іносказанням процесу народження матір'ю-землею зерен з посіяного насіння наголошує Б.О.Рибаков, говорячі про основні розряди жіночих зображень Балкано-Дунайського регіону [ 10, 166].

Один з аспектів використання глиняних антропоморфних статуеток, вірогідно, пов'язаний з обрядами ініціації і віковими групами в середині роду. Це - статуетки, які знаходять у похованнях. Невелика кількість поховальних памяток середнього етапу розвитку Трипілля (Назвисько на Дністрі, Верем'я, Черняхів і Щербанівка у Середньому Подніпров'ї) не дають нам можливості говорити про таку функцію статуеток цього часу. Пізнотрипільскі поховання відомі у значно більшому обсязі. Так у Вихватинському могильнику переважна більшість статуеток була знайдена у дитячих похованнях [3]. Серед знахідок переважають реалістичні статуетки, яких нараховується 11, а також три статуетки усатівського типу (стилізовані), причому в дитячому похованні №42 знайдені разом дві реалістичні і одна стилізована статуетки [5, 110]. Крім статуеток у дитячих похованнях Вихватинського могильника зустрічаються брязкальця [14, 223]. Антропоморфні статуетки також знайдені в Усатівських курганних могильниках (курган І-1 - одна; курган ІІ-1 одна стилізована; курган ІІ-2 - чотири глиняних статуетки у культовій ямі разом з п'ятьма кухонними посудинами, головою бика, висіченою з каменю, трьома вапняковими бусинами і п'ятьма коронками зубів людини [5, 170-173]. Нажаль, по цих знахідках немає вказівок на стать і вік похованих. Слід відмітити також і те, що антропоморфні статуетки присутні у кенотафах ( курган І-2 першого Усатівського курганного могильника містив яму-кенотаф, де були знайдені глиняна статуетка і дві посудини - столова розписна і кухонна; у закладці №8 на площі ІІ Усатівського грунтового могильника на дні ями поряд стояли невелика посудина-кубок і стилізована антропоморфна статуетка із слідами вохри) [5, 170, 46]. Ці два факти використання антропоморфних статуеток у кенотафах дозволяють пов'язати їх з померлими і висловити думку про їх функції, які, напевно, тотожні статуеткам, що знаходять у дитячих і жіночих похованнях. Дві антропоморфні статуетки, що відносяться до окремого типу, знайдені при дитячому похованні №204 біля с.Красногорка [5, 109].

У поховальних пам'ятках Середнього Подніпров'я глиняні антропоморфні статуетки також досить рідкісна знахідка. У Чапаївському могильнику статуетка знайдена у похованні №23 (жінка 25-35 років) [6, 72]. Серед тілопальних поховань могильників Софіївського типу відома тільки одна антропоморфна статуетка з безурнового могильника в Завалівці-16 [6, 122]. Таким чином, у переважній більшості випадків знаходження антропоморфних статуеток у пізньотрипільських похованнях, вони припадають на дитячі і жіночі поховання. А.П.Погожева відзначаючи те, що у могильниках Усатово, Маяки, Вихватинці, Красногірка, Серезліївка, Єрмолаївка, Чапаївка статуетки зустрічаються не у всіх могилах і звичайно супутні дитячим похованням, підкреслює, що не було спеціальної поховальної пластики, як це проглядається у Єгипті [9, 114-115]. Знаходження глиняних жіночих статуеток в дитячих похованнях, на нашу думку, могло бути пов'язане в трипільському поховальному обряді з розумінням статуеток як атрибутів вікових груп і пов'язаних з ініціаціями. Ці предмети пластики також могли попутньо виконувати функції оберегів.

Не можна відкидати також інше твердження, пов'язане з ідеєю допомоги у відродженні. На останньому наполягає і А.П.Погожева [ 9, 115]. Відзначимо також те, що серед таких статуеток практично не спостерігається фігурок з конусоподібним моделюванням ніг.

Таким чином, спостереження за археологічним контекстом знаходження предметів антропоморфної пластики, співставлення цієї інформації з формою, технологією виготовлення і, можливо, складом тіста таких артефактів, можуть дозволити встановити окремі функції різних типів антропоморфної пластики у рамках землеробсько-скотарського культу. До вже відомих функцій можна додати використання статуетки як священного предмета у обрядах землеробсько-скотарського святкового циклу, які супроводжувалися розбиванням, розколюванням статуеток, а також як оберіг вагітних жінок.


Література:
1. Антонова Е.В. Антропоморфная скульптура древних земледельцев Передней и Средней Азии. - М.: Наука.- 1977.
2. Балабина В.И. Археологический контекст трипольской зооморфной пластики//Раннеземледельческие поселения-гиганты трипольской культуры на Украине. Тезисы докладов I полевого семинара. Тальянки. 1990. - С.142-146.
3. Дергачев В.А. Выхватинский могильник. Кишинев, 1978.
4. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат.- Т.1. Археологія та антропологія.- Львів.- 1999.- 606 с.
5. Збенович В.Г. Позднетрипольские племена Северного Причерноморья.- К., 1974.- 174 с.
6. Круц В.А. Позднетрипольские памятники Среднего Поднепровья.- К., 1977.- 160 с.
7. Крушельницкая Л.М., Конопля В.М. Работы в Верхнем Поднестровье // Археологические открытия 1983 года.- М.- 1985.- С.300-301.
8. Мовша Т.Г. Нові дані про антропоморфну реалістичну пластику Трипілля// Археологія.-1973.- №11.- С.3-21.
9. Погожева А.П. Антропоморфна пластика Триполья.- Новосибирск.- 145 с.
10. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян.- М.: Наука.- 1981.- 608 с.
11. Сохацький М., Дудар О. Кістяні вироби з печери Вертеба// Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції "Трипільський світ і його сусіди" ( м.Збараж, 20-25 серпня 2001 року).- Збараж.- 2001.- С. 55-57.
12. Фрезер Д.Д. Золотая ветвь: Исследование магии и религии.- М.,1986.- С.398.
13. Цвек О.В. Релігійні уявлення населення Трипілля // Археологія.- 1993.- №3.- С.74-91.
14. Энеолит СССР.- М.- 1982.


==========================
KOCHKIN, Igor Tarasovych
the archaeologist,
senior faculty teacher of 
historiography and basic studies
at Stefanyk's PreCarpathian University.
DOB: 23 July, 1959.
POB: Ivano-Frankivsk, Ukraine.
Ph. ( 0342 ) 59-61-12; (03422) 2-40-05
This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
==========================