Print

 

Tetyana Goshko

Study of paint from Trypillia culture pottery from Maidanetske

During excavations in Maydanetsky, in the settlement of Trypillian culture, a lot of dishes were found. His age is more than 5700 years old, and bright colors, angobs look like they were worn yesterday or the day before. What is their composition, what is the secret of such stability? Experimental investigations of three ceramic fragments was carried. They were made from white kaolin clay with a surface covered with red paint (angob?) and ornamented with a brown pattern and a thin-walled fragment with a black pattern has been carried out. Annealing was carried out by an X-ray fluorescence analyte of paint, which is applied to the ornament. The presence of titanium in the paint indicates its tangle from certain deposits, probably located nearby. After all, raw materials for the production of titanium are currently mined in the neighboring district of the Kirovograd region. The prospect is to study samples from different buildings of Maydanetsky, which will reveal the range of colors used by ancient potters within this settlement. It should also be noted that samples of building materials with a surface covered with paint are interesting for investigations. The next step should be to study patterns from the settlements of Trypillian culture as synchronous Maydanetsky, as well as earlier and later. Conducting similar trials with samples from other Trypillya regions in the future will enable not only to establish the range of mineral raw materials used for drawing dishes, but also the probable ties between the regions, their time dynamics. The results of such studies may in the future also open the mystery of the origin of Trypillya painted pottery and various aspects of its distribution.

 

Т.Ю. Гошко

Дослідження фарби з посуду трипільської культури, поселення Майданецьке

Під час розкопок у Майданецькому, на поселенні трипільської культури, виявлено чимало мальованого посуду. Його вік — понад 5700 років, а яскраві фарби, ангоби виглядають часом, як нанесені вчора або позавчора. Яким є їх склад, у чому таємниця такої стійкості?

 

Було проведено дослідження фарб з кераміки, виявленої під час розкопок 2016 року на поселення біля с. Майданецького Тальнівського району Черкаської області. Розкопки проводила спільна українсько-німецька археологічна експедиція. Це лише початок досліджень фарб, але вже є деякі результати, якими можна поділитися. Насамперед, аналіз фарб з мальованого посуду показав використання мінеральних речовин та розчинника органічного походження.

Проведене експериментальне відпалювання трьох фрагментів кераміки, виготовлених із білої каолінової глини, з покритою червоною фарбою поверхнею (ангоб?) і орнаментованих коричневим малюнком та тонкостінного фрагменту з чорним малюнком. Перед відпалюванням проведений рентгенофлуорисцентний аналіp фарби, яким нанесено орнамент.

Відпалювання проводилося у муфельній пічці при температурах починаючи з 400° і далі 500°, 600°, 700°, 800°, 900° і 1010° (охолодження у пічці з 20.30 до 11.00). Фіксувався колір поверхні, орнаменту та зламу фрагмента. Встановлено, що при температурі 800° в тілі черепка (інв. № 111061б) на зламі з”явилися вкраплення цегляного кольору, а при температурі 1010° колір на зламі трохи потемнішав. Орнамент кольору не змінив. Під мікроскопом видно, що коричневий орнамент наносився на фарбовану поверхню. Фарбувальний мінерал добре розтертий.

Тонкостінний фрагмент при 500°С посвітлішав, а при 600°С став більш яскравим, 800° набув однотонного забарвлення на всьому перерізі черепка, при температурі 1010°С (охолодження у пічці з 20.30 до 11.00) став навпаки вже трохи темнішим порівняно з попередніми. Орнамент кольору не міняв. Під мікроскопом видно, що мінерал для фарби розтертий до крупніших часточок, ніж на попередньому, шар орнаменту товщий.

Після відпалюванням проведений повторний рентгенофлуорисцентний аналіз орнаменту. Найбільш інформативними, на мій погляд, для характеристики використаного фарбника є оксиди K2O, TiO2, MnO, Fe2O3. До випалювання і після K2O найменше в ангобі відповідно з 0,958% до 0,802%. В коричневому — після випалювання K2O зменшився із 1,474% до 0,931%. У чорному навпаки збільшився із 1,181% до 1,292%.

TiO2 виявився більш стійким. Його показники лишилися майже незмінними. Ангоб — 0,927%— 0,946%; коричневий орнамент — 1,346%— 1,368%; чорний орнамент — 1,231%—1,262%.

MnO трохи вигорів. Ангоб — 0,063%— 0,06%; коричневий орнамент — 0,794%— 0,384%; чорний орнамент — 2,728%— 2,477%.

Fe2O3 теж трохи вигорів. Ангоб —2,904%—2,863%; коричневий орнамент — 5,531%—5,349%; чорний орнамент —11,33%—10,56%.

Отже, мінеральну фарбу для орнаменту й ангобу (?) виготовляли з одних (одного?) мінералів, основними компонентами яких були TiO2, MnO, Fe2O3. Для досягнення потрібного відтінку вони, можливо, оброблялися по різному.

Наведене вище дає підстави для наступних висновків:

Горщик із каолінової глини майстер випалював при температурі 800°С. Ангоб, яким вкрита його поверхня, це, можливо, рідко розведена фарба, котра нанесена пензлем (видно при збільшенні мазки). Коричневі смуги декору нанесені так само. Те, що фарба не змінила колір при випалюванні, свідчить про обпалювання мінералів для виготовлення фарбників при температурах вищих за 1010°С. Наявність титану у фарбі свідчить про її похогдження з певних родовищ, напевно розташованих неподалік. Адже сировину для виготовлення титану нині видобувають у сусідньому районі Кіровоградської області.

Тонкостінний горщик випалювався при температурах близько 500°С. Склад фарби вміщує більший відсоток MnO й Fe2O3, тому її колір більш насичений. Сама фарба більш густа. При збільшенні видні світлокоричневі мазки. Складається враження, що тут в якості розчинника використаний якийсь клей, вірогідно органічного походження. Однак вивчення та ідентифікація органічних речовин потребує вже інших методик і обладнання, які поза можливостями НДЛ археології.

Вивчення трипільських фарб лише розпочато, і попереду, без сумніву, чекають на дослідників чимало відкриттів. Перспективним є дослідження зразків з різних будівель Майданецького, що дасть змогу виявити асортимент фарб які використовували давні гончари у межах цього поселення. Слід звернути увагу також і на зразки будівельних матеріалів з вкритою фарбою поверхнею. Наступним кроком має стати вивчення зразків із поселень трипільської культури як синхронних Майданецькому, так і більш ранніх та пізніх. Проведення аналогічних долсліджень із зразками з інших трипільських регіонів у перспективі дасть змогу не лише встановити асортимент мінеральної сировини, використовуваної для малювання посуду але і вірогідні зв’язки між регіонами, їх часову динаміку. Результати подібних досліджень можуть в перспективі також відкрити таємницю походження трипільського мальованого посуду та різні аспекти його поширення.

Рис. 1. Майданецьке, фрагмент горщика. Ангоб, розпис коричневою фарбою

Рис. 2. Майданецьке, фрагмент біконічної посудини. Ангоб, розпис коричневою фарбою

Рис. 3. Майданецьке, фрагмент глечика з ручкою. Ангоб, розпис коричневою фарбою

Рис. 4. Майданецьке, збільшене фото поверхні посудини з ангобом та розписом

Рис. 5. Майданецьке, фрагмент посудини, вкритої ангобом помаранчевого кольору. Помітні сліди інструмента, яким наносили ангоб

Рис. 6. Майданецьке, фрагмент горщика. Ангоб, розпис коричневою фарбою

Рис. 7. Майданецьке, фрагмент біконічної посудини (збільшено). Помітні сліди пензля, яким наносили розпис.

 

 

Т.Ю. Гошко

кандидат історичних наук,

старший науковий співробітник

НДЛ археології історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка