Print

Olena Balaban


Logic and Semantic Characteristics of the Cognitive-Semantic Universals

(based on the material of English Language)

     The article dwells on the question of logic and semantic characteristics of the cognitive-semantic universals. There presented the historical overview of logical and philosophical trends in the linguistics: theory of nomination (Aristitel, Platon, Panini etc.), philosophy of language of the XIXth century (F. Humboldt, A. Schleicher, O. Potebnaya etc.), psycholinguistic trend in the XXth century and neirolinguistic programming at the beginning of the XXIst century (R. Frumkina, T. Chernigivskaya, O. Zalevskaya, O. Holod etc.).
     There established that among all logical operations for forming cognitive-semantic universals the most frequent turned out to be association, similarity and opposition.

Keywords: linguistic trends, philosophical trend, logic operations, association, similarity and opposition

 

Олена Балабан


ЛОГІКО-СЕМАНТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОГНІТИВНО-СЕМАНТИЧНИХ УНІВЕРСАЛІЙ
(на матеріалі англійської мови)


      Дослідження мови у її відношенні до мислення і знання обумовило наявність окремих концепцій, а згодом і формування певних шкіл у логіці та філософії, починаючи від теорії найменування (Аристотель, Платон, Паніні та ін.), філософського напряму у ХІХ ст. (В. фон. Гумбольдт, А. Шлейхер, О.О.Потебня та ін.), продовжуючи психолінгвістичним трендом у ХХ ст. та нейролінгвістичним програмуванням на початку ХХІ ст. (Р.М. Фрумкіна, Т.В. Чернігівська, О.О. Залевська, С. Пінкер, О.М. Холод та ін.).
      Метою статті є дослідження логіко-семантичних характеристик когнітивно-семантичних універсалій. Завданнями, що були поставлені для досягнення цієї мети були: 1) проаналізувати логічні концепції у мовзнавчій науці протягом усієї історії науки про мову; 2) визначити найбільш частотні логічні операції, що відбуваються при формуванні основних, домінуючих когнітивно-семантичних універсалій.


     Загалом для логічного напряму в мовознавстві за ЛЕС [3, с. 273] притаманно: 1) обговорення проблем гносеології; 2) тенденція до виявлення універсальних властивостей мови у збиток національних властивостей; 3) вироблення єдиних принципів аналізу мови, незалежних від реальних мовних форм (загальне для всіх мов уявлення про структури речення, системи частин мови тощо); 4) надання переваги синхронного аналізу діахронічному і відповідно описових граматик історичним та порівняльно-історичним; 5) перевага в розробці синтаксису (теорії речення) і семантики; 6) перевага функціонального (смислового) підходу до виокремлення, визначення та систематизації категорій мови; 7) визначення граматичних категорій щодо їх відношення до універсальних категорій логіки: слова – до поняття (концепту), частини мови – до логічної функції, що вона виконує, речення – до судження, складного речення – до умовиводу; 8) припущення прихованих (імпліцитних) компонентів речення, що екстраполюються з його логічної моделі [3, с. 273].
        Історичний зріз фіксує панування різних філософських доктрин у мовознавстві в межах логіко-філософського напряму:
       Аналітична. Термін “аналітика” був введений самим Аристотелем і позначав словесне вираження думки. Напрям притаманний античній мовознавчій традиції. Базовим для грецьких мислителів був принцип “мовної довіри”, що виявляє розум та довіри розуму в його пізнанні фізичного світу. Передбачалось, що структура мовлення відображає структуру думки, тому речення здатно висловлювати істину [3, с. 274].
     Логіко-граматична (V - XIV ст.). Продовжує греко-римську традицію, не розмежовує зв’язки між логікою і граматикою і впроваджується переважно схоластами. Популяризуються логіко-граматичні трактати (П. Абеляр, У. Оккам, У. Шервуд та ін.). З’являється поняття “супозиції” і схоласти вважали, що завдяки супозиції предикат встановлює зв’язок із дійсністю і речення – судження отримує справжнє значення.
Раціоналістична (XVII - I половина XIX ст.). Домінує відповідна філософська доктрина, впроваджена ідея універсальних граматик (“Граматика Пор-Рояль” (1660 р.)) і була заснована на переконанні в абсолютній відповідності мовлення природній логіці мислення. Категорії мови інтерпретувались як відповідні певні операції розуму: його здатність уявляти, міркувати та осмислювати. Основою була універсальна модель, що складалась із виокремлених у латині граматичних категорій.
        Емпірична (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). Центральним завданням стало вивчення логічного аспекту природної мови.  Представники аналітичної філософії або філософії аналізу (Г. Фреге, Б. Рассел, Л. Вітгенштейн та ін.) зробили логічний аналіз мови науки з метою визначення меж справної мови. У межах логічного аналізу логічна мова включала набор констант: логічні зв’язки (кон’юнкція, діз’юнкція імплікація тощо), певні квантори знань. Філософія аналізу розробила ряд проблем логічної семантики, основними поняттями, якої стали поняття сигніфікат (інтесіонал, смисл) та денотат (екстенсіонал, референт). Відповідно дискусійними були такі проблеми, як синонімія (тотожність значення), значущість (або наявність значення) аналітичність речень тощо. Вплив логіко-філософських напрямів відобразилися на розвитку теоретичного мовознавства другої половини ХХ ст. та початку ХХІ ст. додавши до кола досліджуваних проблем, методику аналізу, систему понять, що використовувалися та метамову. В лінгвістиці виокремилися напрями, що тяжіють до логічного аналізу природної мови, логічного аспекту вживання мови, комунікації тощо і яке трансформувалось у такі сучасні напрями мовознавчої науки як когнітивна семантика, соціолінгвістика та психолінгвістика.
     Активний розвиток семантичної теорії наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. у межах лінгвістичної когнітології зумовив пошук нових підходів до питань лексико-семантичної типології. Когнітивний підхід у лінгвістиці спрямований на визначення змістових універсалій і форм впливу людської когніції на стратегію мови, пов‘язану з кодуванням і декодуванням інформації, на необхідність встановлення загальних ознак людського мислення, а також способів варіювання цих ознак у конкретних мовах [8, с. 44]. Когнітивно орієнтована семантична типологія пояснює універсалії спільною для людства нейрофізіологічною будовою та її внутрішніми законами, за якими відбувається концептуалізація дійсності. Таким чином, побудова семантичної типології у межах когнітивної семантичної теорії спирається на інтегральний підхід з урахуванням взаємодії різних аспектів ендосистемного й екзосистемного змісту (логічний, семантичний, прагматичний і структурний аспекти) і демонструє варіювання методології та інструментарію типологічного опису лексичної системи [8, с. 44].
      Запропонувавши у науковий обіг термін когнітивно-семантичної універсалії, як об’єкту пізнавальної діяльності, що закріплений у значенні, відображає універсальний, об’єктивний смисл; відбиває певний прототип; відзначує процес, властивий парадигмі лексичного значення слова як з прагматичного, так і з когнітивного аспектів, ми вирішили проаналізувати універсальність значення тих категорій лексичної семантики, які ще С. Ульманн [7, с. 270-286], відносив до семантичних універсалій (універсалії описової семантики: мотивовані й немотивовані слова; слова з окремим і загальним значенням; синонімія; полісемія; омонімія; універсалії в історичній семантиці: метафора, метонімія; універсалії у структурі лексики: лексичні константи, семантичні поля) відносно законів формальної логіки.
Так, дослідження показало, що логічна операція асоціації (Асоціація – зв’язок між окремими нервово-психічними актами - уявленням – думками, почуттям, внаслідок якого одне уявлення, почуття та ін. викликає інше [СУМ, І, с. 67; 2, с. 55]) виявилась найбільш частотною при формуванні, на наш погляд, таких лексико-семантичних категорій як:
1) полісемія (або багатозначність). Наприклад, (англ.) Key, n – 1) a piece of metal that has been out into special shape and ia used for operating or closing a lock, starting a car, engine etc. (car keys, door keys); 2) any set of moving parts that you press with your fingers on a computer keyboard, or musical instrument to produce letters, number, symbols, or musical note; (music key); 3) a list of the symbols used in a map or book with explanations of what they mean; 4) a list of answers to the questions in an exercise or test; 5) very important and having a lot of influence on other people or things (key factor) [OED, V, p. 243].
2) метафора/метонімія (перенос значення за схожістю або суміжністю). Так, в англійській мові іменник heart має переносне значення “central, main or innermost part of something” від прямого “main hollow muscular organ keeping up circulation of blood by contracting and dilating; disease of this” [OED, V, 60]; “The small pulse of the life within me, and the great heart of the city seemed to be sinking in unison” [Collins]; “Their estate was large, and their residence was at Norland Park, in the heart of their property” [Austen]. Очевидною є заміна архісеми прямого значення “organ” на “part” на переносне, а диференційні семи “main”, “innermost” актуалізуються.
3) фразеологізми/ідіоми (стійки словосполучення); (англ.) A crack hand at something ‘майстер своєї справи, золоті руки’, butter fingers ‘людина, у якої все з рук валиться, руки-крюки; диряві руки’, Jack of all trades ‘за все братися і до пуття нічого не вміти’; ні до ладу ні до прикладу ‘нездатний ні до чого, нікчемний, незугарний тощо’.
4) табу/евфемізми (непрямі, пом’якшені вирази). Наприклад, (англ.) to go west, to expire, to depart, to decease, to join the majority, to go the way of all flesh, to pass away, to breathe one’s last, to go to one’s last reckoning замість to die, the deceased, the departed, the late замість the dead, indisposed, under the weather замість sick, mental home, mental hospital, mental health clinic замість insane asylum, hospice замість terminal home.
5) мотивовані/немотивовані слова. Типи мотивованості представлені трьома різними засобами: фонетична в основному ономатопією, тобто звуконаслідувальною лексикою; наприклад в англійській мові twitter, zipper, boomer, to slap, to sniff, to smash, to swish, to sizzle тощо. Деривати, словоформи та словоскладення є проявами морфологічної мотивації; наприклад в англійській teacher, thinker, writer, arm-chair тощо. Семантична мотивованість обумовлена образним висловами, наприклад стертої метафори: в англійській leg of the table, bonnet of the car, nose of the tea-pot, тощо.
На другому місці опинилась логічна операція тотожності (Тотожність – один із основних законів формальної логіки, що відображає відносну стійкість і якісну визначеність явищ об’єктивної дійсності, згідно з яким поняття в процесі мислення повинні бути точними, визначеними та недвозначними й зберігати певні, їм властиві ознаки [СУМ, Х, с. 213; 2, с. 596]):
1) синонімія/омонімія (слова, що мають однакове значення або звучання). Так, ряд прикметників-синонімів в англійській мові: ardent, burning, hot, warm є яскравим прикладом. Ardent, adj. – showing strong feelings (ardent supporter) [OED, I, 657]. Burning, adj. – 1) burning flames (burning car); 2) very hot (burning sand); 3) a burning desire, need etc. is one that is very strong (burning ambition) [OED, I, 345]. Hot, adj. – having a high temperature (hot day, hot weather) [OED, IV, 289]. Warm, adj. – having or producing a comfortably high temperature, although not hot [OED, XI, 435].
2) семантичні поля. Семантичні поля, що є понятійними зонами зі складною внутрішньою організацією і з окремими взаємопротиставленими елементами, які набувають свого значення в межах цієї системи як єдиного цілого” [6, с. 288]. У кожному такому полі відповідна сфера досвіду, конкретного чи абстрактного, аналізується, поділяється та класифікується за допомогою певної шкали значущості та згідно зі специфічним поглядом на світ. Прикладом семантичних полів можна назвати систему кольорів, систему родинних стосунків або з абстрактної сфери – інтелектуальні якості, етичні та естетичні цінності, релігійну чи містичну сферу досвіду. Наведемо приклад із семантичним полем дієслів руху. У ряді семантичних транспозицій дієслів (англ.) to glide, to flow, to run down, to roam.
     У дієслові to glide відбувається заміна архісеми “change” на “pass” та актуалізація диференційної семи “gently”: (англ.) to glide – “change position, by smooth continuous movement; go quietly or steadily → (of time etc.) pass gently and imperceptibly; pass gradually, shade off insensibly” [OED, VI, 217]; “Peaseful, fast-flowing happy time! My story glides by you now as swiftly as you once glided by me” [Collins].
Актуалізація в похідному значенні диференційних сем “smoothly”, “gently” та заміна архісеми “glide” на “proceed” характеризує семантичний процес у дієслові (англ.) to flow – “to glide along as a stream → (of talk, literary style etc.) proceed smoothly” [OED, IV, 350]; “The delicious monotony of life in our calm seclution flowed on with me, like a smooth stream with a swimmer, who glides down the current” [Collins]; “We were like tram-cars running on their lines from terminus to terminus, and it was possible to calculate within small limits the number of passengers they would carry. Life flowed too pleasantly for me. I gave up my small apartment, sold my few belongings, and resolved to start afresh” [Maugham].
     Дієслово (англ.) to run down “progress at place faster than walk by advancing each foot alternately, never having both feet on ground at once → to descend, to come down (about streets, lanes etc.)” [OED, VII, 903]; “The quaint backstreets of Kingstone ran down to the water’s edge” [Jerome] реалізує своє метафоричне значення, замінюючи АС “to walk fast” на “to descend” та додаючи нові диференційні семи “streets”, “lanes”. Метафоричне словосполучення “thoughts had roamed” виникло завдяки семантичному процесу заміни архісеми “to ramble” на “to change” та додавання таких нових диференційних сем, як “thoughts”, “views”. У тлумачному словнику знаходимо такі вихідні та похідні значення дієслова (англ.) to roam “to ramble, to wander, to travel unsystematically over or through or about (country, seas) → to change the direction, not concentrating, not stopping on something (about thoughts, views)” [OED, VII, 728]; “Such thoughts had roamed in my head” [Conan Doyle].
3) лексичні константи. Лексичні константи – “предмети, події або інші явища, що мають бути позначені в будь-якій мові” [6, с. 286]. Наприклад, такі слова, як “мати”, “батько”, абетка, система кольорів та інші можуть вважатись лексичними константами у всіх мовах світу.
    А на останньому місці виявились логічні опозиції (Опозиція – протиставлення, протидія поглядів, дій, понять тощо [СУМ, V, с. 720; 2, с. 408]) – антонімія (слова, що мають протилежні значення). Наприклад, значення прикметників (англ.) Hot, adj. – having a high temperature (hot day, hot weather) [OED, IV, 289]. Cold, adj. – having low temperature, especially when compared to temperature of the human body, and not hot or warm [OED, III, 673].
      В якості підсумку можна зауважити, що логічний напрям у мовознавстві спровокував дослідження мисленнєвих процесів у мові. Логічними операціями, що відбуваються при формуванні базових когнітивно-семантичних універсалій є асоціація, тотожність та опозиція. На наш погляд, їх подальше дослідження у споріднених мовах є перспективним и дозволить встановити певні когнітивні моделі.

Література:


Амирова Т.А., Ольховиков Б.А., Рождественский Ю.В. История языкознания: учеб. пособ. / Т.А. Амирова, Б.А. Ольховиков, Ю.В. Рождественский. – М.: издат. центр “Ададемия”, 2006. – 672 с.
Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник / Н.И. Кондаков. – М.: Наука, 1975. – 717 с.
ЛЕС: Лингвистический энциклопедический словарь / под. ред В.Н. Ярцевой. – М.: Сов. Энциклопедия, 1990. – 685 с.
Пинкер С. Язык как инстинкт / Стивен Спинкер; [пер. с англ.; общ. ред. В.Д. Мазо]. – М.: Едиториал УРСС, 2004. – 456 с.
Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія / Олена Олександрівна Селіванова. – Полтава: Довкілля-К, 2010. – 844 с.
Ульманн С. Семантические универсалии // НЗЛ. - Вып. V. - Лингвистические универсалии. - М.: Прогресс, 1970. – 250 - 293.
Фрумкина Р.М. Психолингвистика: Учебное пособие. – М.: Академия, 2003. – 320 с.
Шафиков С.Г. Типология лексических систем и лексико-семантических универсалий / С.Г. Шафиков. – Уфа: Изд-во БГУ, 2000. – 259 с.

Словники
СУМ: Словник української мови / І.К. Білодід, А.А. Бурячок, В.О. Винник та ін.: У 11 т. – К.: Наукова думка, 1970 – 1980.
OED: Oxford English Dictionary / Ed. by James A. H. Murray, Henry Bradley, W.A. Craigie, C.T. Onions.- Oxford: Oxford University Press, 1970. – V. I-XII.


Олена Балабан
Київ
НПУ імені М.П. Драгоманова, докторант

Olena Balaban
assistant professor, PhD in Philology, Post-Doctoral Researcher, National Pedagogical Dragomanov University